Одкровення Апостола Іоанна Богослова (Апокаліпсис)

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 17
1: І прийшов один з семи Ангелів, котрі мали сім чаш, і, говорячи зі мною, сказав мені: підійди, я покажу тобі суд над великою блудницею, яка сидить на багатьох водах;
2: з нею блудодіяли царі земні, і вином її блудодіяння впивались ті, що живуть на землі.
3: І повів мене в дусі в пустиню; і я побачив жінку, яка сиділа на звірі багряному, сповненому імен богохульних, з сімома головами і десятьма рогами.
4: І жінка була одягнена в порфіру і багряницю, прикрашену золотом, коштовним камінням і перлами, і держала золоту чашу в руці своїй, наповнену мерзотами і нечистотою блудодійства її;
5: і на чолі її написано ім'я: тайна, Вавілон великий, мати блудницям і мерзотам земним.
6: Я бачив, що жінка упоєна була кров'ю святих і кров'ю свідків Іісусових, і, бачачи її, дивувався здивуванням великим.
7: І сказав мені Ангел: що ти дивуєшся? Я скажу тобі таємницю жінки цієї і звіра, який носить її та має сім голів і десять рогів.
8: Звір, котрого ти бачив, був і нема його, і вийде з безодні, і піде у погибель; і здивуються ті з живих на землі, імена яких не вписані до книги життя від початку світу, коли побачать, що звір був, і нема його, і з'явиться.
9: Тут – розум, що має мудрість. Сім голів – це сім гір, на яких сидить жінка.
10: І сім царів, з котрих п'ять упали, один є, а другий ще не прийшов, і коли прийде, не довго йому бути.
11: І звір, який був і якого нема, є восьмий, і з числа семи, і піде у погибель.
12: І десять рогів, що ти бачив, є десять царів, котрі ще не одержали царства, але приймуть владу зі звіром, як царі, на одну годину.
13: Вони мають одні думки і передадуть свою силу і владу звірові.
14: Вони будуть вести битву з Агнцем, і Агнець переможе їх; бо Він є Господь над владиками і Цар царів, а ті, котрі з Ним, є покликані та вибрані і вірні.
15: І каже мені: води, що ти бачив, де сидить блудниця, це люди й народи, і племена та язики.
16: І ці десять рогів, які ти бачив на звірі, зненавидять блудницю, і розорять її, та роздягнуть, і плоть її з'їдять, і спалять її на вогні;
17: тому що Бог поклав їм на серце – виконати волю Його, виконати одну волю, і віддати царство їхнє звірові, доки не здійсняться слова Божі.
18: Жінка ж, котру ти бачив, є велике місто, що має царство над земними царями.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 19
1: Після цього я почув на небі гучний голос, ніби численного народу, який говорив: аллілуйя! спасіння і слава, і честь і сила Господу нашому!
2: Бо істинні і праведні суди Його: тому що Він осудив ту велику любодійницю, котра розтлила землю любодійством своїм, і помстив за кров рабів Своїх від руки її.
3: І вдруге сказали: аллілуйя! І дим її здіймався на віки вічні.
4: Тоді двадцять чотири старці і чотири тварини упали і поклонилися Богові, Котрий сидить на престолі, кажучи: амінь! аллілуйя!
5: І голос від престолу вийшов, говорячи: хваліть Бога нашого, всі раби Його і всі, що бояться Його, малі й великі.
6: І чув я ніби голос численного народу, ніби шум вод багатьох, ніби голос громів сильних, що говорили: аллілуйя! бо воцарився Господь Бог Вседержитель.
7: Радіймо і звеселімося і віддаймо Йому славу; бо настав шлюб Агнця, і жона Його приготувала себе.
8: І дано було їй одягнутися у віссон чистий і світлий, віссон же є праведність святих.
9: І сказав мені Ангел: напиши: блаженні, покликані на шлюбну вечерю Агнця. І сказав мені: ці є істинні слова Божі.
10: Я впав до ніг його, щоб поклонитися йому; але він сказав мені: дивись, не роби цього; я співслужитель тобі і братам твоїм, котрі мають свідчення Іісусове; Богу поклонись, бо свідчення Іісусове є дух пророцтва.
11: І побачив я відкрите небо, і ось кінь білий, і сидячий на ньому, називається Вірний і Істинний, Котрий праведно судить і воює.
12: Очі в Нього як полум'я вогняне, і на голові Його багато діадим. Він мав ім'я написане, якого ніхто не знав, крім Його Самого.
13: Він був одягнений в одежу, обагрену кров'ю. Ім'я Йому: Слово Боже.
14: І воїнства небесні їхали слідом за Ним на конях білих, одягнені у віссон, білий і чистий.
15: З уст же Його виходить гострий меч, щоб ним поражати народи. Він пасе їх жезлом залізним; Він топче точило вина лютості і гніву Бога Вседержителя.
16: На одязі і на стегні Його написано ім'я: Цар царів і Володар володарів.
17: І побачив я одного Ангела, котрий стояв на сонці; і він викликнув гучним голосом, кажучи усім птахам, що літали серед неба: летіть, збирайтесь на велику вечерю Божу,
18: щоб пожерти трупи царів, трупи сильних, трупи тисячоначальників, трупи коней і тих, що сидять на них, трупи всіх вільних і рабів, малих і великих.
19: І побачив я звіра і царів земних і воїнства їх, зібраних, щоб битися з Сидячим на коні, і з воїнством Його.
20: І схоплений був звір і з ним лжепророк, котрий творив перед ним чудеса, якими він спокусив тих, що прийняли начертання звіра, і тих, які поклоняються його образові: вони обоє живими були кинуті в озеро вогненне, що горіло сіркою;
21: а інші убиті мечем, який виходив з уст Сидячого на коні, і всі птахи наїлись їхніми трупами.