Одкровення Апостола Іоанна Богослова (Апокаліпсис)

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 18
1: Після цього я побачив іншого Ангела, який сходив з неба і мав владу велику; і земля освітилася від слави його.
2: І вигукнув він сильно, гучним голосом, кажучи: упав, упав Вавілон, велика блудниця; він зробився житлом бісів і пристановищем усякому нечистому духові, пристановищем усякій нечистій і огидній птиці; бо лютим вином свого блудодіяння вона напоїла всі народи,
3: і царі земні любодіяли з нею, і купці земні розбагатіли від великої розкоші її.
4: І почув я інший голос з неба, який говорив: вийди від неї, народе Мій, щоб не брати вам участі у гріхах її та не зазнати покарань її;
5: бо гріхи її дійшли до неба, і Бог пригадав неправди її.
6: Відплатіть їй так, як і вона відплатила вам, і вдвоє відплатіть їй за діла її; у чаші, в якій вона готувала вам вино, приготуйте їй удвоє.
7: Скільки славилась вона і розкошувала, стільки завдайте їй мук і скорбот. Бо вона говорить у серці своєму: «сиджу царицею, я не вдова і не побачу скорботи!»
8: За те в один день прийдуть на неї кари, смерть і плач і голод, і буде спалена вогнем, тому що сильний Господь Бог, Котрий судить її.
9: І заплачуть і заридають за нею царі земні, які блудодіяли і розкошували з нею, коли побачать дим від пожежі її,
10: стоячи здалеку від страху мук її та кажучи: горе, горе тобі, велике місто Вавілон, місто могутнє! Бо за одну годину прийшов суд твій.
11: І купці земні заплачуть і заридають за нею, тому що товарів їхніх ніхто вже не купує,
12: товарів золотих і срібних, і каменів коштовних та перлів, і віссону і порфіри, і шовку, і багряниці, і всякого пахучого дерева, і всяких виробів із слонової кості, і всяких виробів з дорогих дерев, з міді і заліза і мармуру,
13: кориці і фіміаму, і мірри і ладану, і вина і єлею, і борошна і пшениці, і худоби і овець, і коней і колісниць, і тіл і душ людських.
14: І плодів, бажаних для душі твоєї, не стало у тебе, і все сите і блискуче віддалилось від тебе; ти вже не знайдеш його.
15: Торговці всім цим, які збагатились від неї, стануть вдалині від страху мук її, плачучи і ридаючи,
16: і кажучи: горе, горе тобі, велике місто, одягнене у віссон і порфіру і багряницю, прикрашене золотом і камінням коштовним і перлами,
17: бо за одну годину загинуло таке багатство! І всі керманичі, і всі, хто плаває на кораблях, і всі корабельники, і всі, хто торгує на морі, стали віддаля,
18: і, бачачи дим від пожежі її, закричали, кажучи: яке місто подібне до міста великого!
19: І посипали попелом голови свої, і кричали, плачучи і ридаючи: горе, горе тобі, місто велике, коштовностями якого збагатились всі, хто має кораблі на морі, бо опустіло за одну годину!
20: Веселися з цього, небо і святі Апостоли та пророки; бо звершив Бог суд ваш над ним.
21: І один сильний Ангел взяв камінь, подібний до великого жорна, і кинув у море, кажучи: з такою швидкістю повержений буде Вавілон, велике місто, і вже не буде його.
22: І голосу тих, що грають на гуслях, і тих, що співають, і тих, що грають на сопілках, і тих, що трублять трубами, в тобі вже не буде чутно, не буде вже в тобі ніякого митця, ніякого мистецтва, і шуму від жорен вже не буде чути в тобі;
23: і світло світильника вже не з'явиться в тобі; і голосу нареченого і нареченої не буде вже чутно в тобі: бо купці твої були вельможі землі, і чародійством твоїм були введені в оману всі народи.
24: І в ньому знайдена кров пророків і святих і всіх убитих на землі.