Священномученик Володимир Писарєв, пресвітер

Місяця листопада на 3-й день

Священномученик Володимир народився 11 липня 1881 року в селі Костино Дмитрівського повіту Московської губернії у сім’ї священника Олександра Писарєва, настоятеля храму Тихвінської ікони Божої Матері. Після смерті батька мати, Серафима Федорівна, стала просфорницею у цьому храмі.
У 1911 році Володимир Олександрович одружився з дочкою священника Феодора Архангельського Олімпіаді. Пізніше її батько переїхав до Москви і служив у храмі Смоленської ікони Божої Матері.
У 1911 році Володимир Олександрович був висвячений на диякона до храму Тихвінської ікони Божої Матері в селі Костине.
У отця Володимира з дружиною було троє дітей – двоє синів та дочка, яких вони виховували у вірі та благочесті Старший син у п’ять років уже читав шестопсалміє і згодом став чудовим знавцем церковного Статуту, і до нього багато хто звертався за порадою.
Наслідки гонінь на Руську Православну Церкву торкнулися і отця Володимира. Його господарство було зруйноване, і він, як священник, був позбавлений громадянських прав. Парафія була невелика і бідна, і отцю Володимиру доводилося багато працювати самому, щоб прогодувати сім’ю. Часто він вставав о четвертій ранку, працював у полі, а потім ішов служити.
1930 року отець Володимир був висвячений у ієрея, 1937 року став протоієреєм. В цей час йому доводилося також опікуватись приходом сусіднього села Горки. Отця Володимира заарештували 27 жовтня 1937 року за звинуваченням у контрреволюційній діяльності та ув’язнили у Таганській в’язниці. Звинувачення у контрреволюційній діяльності він не визнав.
15 листопада 1937 року трійка НКВС засудила отця Володимира до розстрілу. Протоієрей Володимир Писарєв був розстріляний 16 листопада 1937 року і похований у безвісній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.
Після арешту священника храм у селі Костине закрили, а будинок спалили, і вдова з дітьми змушена була шукати притулку у родичів.