Преподобний Касіан грек, Углицький
КОРОТКЕ ЖИТІЄ ПРЕПОДОБНОГО КАССІАНА ГРЕКА, УГЛИЦЬКОГО ЧУДОТВОРЦЯ
Преподобний Кассіан Грек, Углицький чудотворець, у миру Костянтин, походив із роду князів Мангупських. Він прибув до Москви у складі посольства до великого князя Іоанна III разом із царівною Софією Палеолог. Вирішивши присвятити своє життя на служіння Богу, преподобний відхилив пропозицію залишитись при дворі великого князя і оселився у Ростовського єпископа Іоасафа. Коли єпископ пішов на спокій у Ферапонтов монастир, за ним пішов Костянтин. В обителі преподобний проводив суворе подвижницьке життя.
Монашество він прийняв після чудового нічного бачення преподобного Мартініана, який спонукав прийняти постриг. Через деякий час святий Кассіан залишив монастир і неподалік міста Углича, при злитті Волги та Учми, заснував обитель на честь Успіння Божої Матері.
Слава про преподобне широко поширилася, і “почало багато людей приходити заради благословення і бачити безлюдне проживання і розмовляти з ним”. Святий Кассіан усіх приймав з любов’ю, наставляючи на шлях порятунку “тихими словесами”.
Преподобний помер у глибокій старості 2 жовтня 1504 року. В Угличському літописі записано багато чудес, що відбулися молитвами преподобного, зокрема, захист їм своєї обителі від польських воїнів у 1609–1611 роках.
ПОВНЕ ЖИТІЄ ПРЕПОДОБНОГО КАССІАНА ГРЕКА, УГЛИЧСЬКОГО ЧУДОТВОРЦЯ
Преподобний Кассіан Грек, Угличський чудотворець, у миру Костянтин, був нащадком грецьких князів Мангупських (Манукських). Костянтин здобув значну, за своїм часом, освіту. До Москви з Константинополя він прибув у 1478 році у складі посольства, яке супроводжувало царівну Софію – наречену великого князя московського Іоанна III Васильовича, яка доводилася племінницею грецьким царям Іоанну та Костянтину Палеологам. Він виявив бажання залишитися на Русі. Великий князь пропонував йому «міста і області на прогодовування і землі на здобуття», але він смиренно відмовився від цього, бо суєта придворного життя обтяжувала його серце, що шукало усамітнення та чернечого служіння Богові. З дозволу великого князя Іоанна III він відправився в Ростов Великий, де спочатку був при архієпископі Іоасафі (Оболенському). Коли ж архієпископ вирішив залишити свою кафедру і оселитися у Ферапонтовому Білозерському монастирі, в якому прийняв раніше чернечий постриг, то князь Костянтин з радістю пішов за ним. Тут грецький князь отримав можливість для молитовної усамітнення та життя у богомислі та читанні Святого Письма. Монашество він прийняв після чудового нічного бачення, в якому колишній ігумен обителі Мартініан (за іншими джерелами – преподобний Ферапонт) наказував йому постригтися. І невдовзі князь Костянтин був удостоєний чернечого образу з назвою імені Кассиан.
Довелося йому одного разу з деякими з братії вийти з обителі і плисти Волгою до міста Углича. Не доходячи до нього за 15 верст, полюбилося йому мальовниче місце на березі Волги, неподалік впадання в неї річки Учми. Там поставив він хрест і поставив собі хатину.
Слава про преподобне широко поширилася, і «почало багато людей приходити благословення заради і бачити безлюдне проживання і розмовляти з ним». Святий Кассіан, приймаючи всіх з любов’ю, наставляв на шлях порятунку «тихими словесами».
З дозволу князя Андрія він заснував тут чернечу обитель на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Разом з кількома ченцями, що прийшли з ним з Ферапонтового монастиря, він побудував у цьому місці Успенський храм, який започаткував Учеську обитель.
Згодом під час сильної повені, коли Волга вийшла з берегів, храм отримав значні пошкодження. Тоді преподобному Кассіану на допомогу знову прийшов князь угліцький Андрій, з яким преподобного пов’язувала не лише особиста дружба, а й зв’язки духовної спорідненості, бо він був хрещеним княжого сина Димитрія. Монастир з храмом було перенесено на інше місце, неподалік колишнього, але безпечніше. Новий храм був освячений в ім’я святого пророка Іоанна Предтечі і став парафіяльним для прилеглих селищ. Преподобний Кассіан протягом довгого часу трудився в заснованій ним обителі. З миром відійшов до Господа преподобний Кассіан у глибокій старості 2 жовтня 1504 року. Святі мощі його були поховані у тому самому монастирі. Після своєї блаженної кончини преподобний Кассіан був прославлений численними чудесами, про що свідчать записи Угличського літопису, зокрема захист ним своєї обителі від польських воїнів у 1609–1611 роках. Служба преподобному Кассіану написана і передана в дар обителі 17 травня 1686 благочестивим сином московського священика Михайлом Пименовим, про що повідомляється в рукописі, що зберігся в Угличі.
Дивним чином було написано ікону блаженного Кассіана. Деякий ієрей Симеон, митець і живописець, дав обіцянку написати її, але впав у тяжку хворобу і до двох років не міг виконати своєї обітниці. Прийшов він нарешті до ігумена Гермогена і питав його: «Як написати образ преподобного?» Ігумен дав йому хартію, де написано було, як зображати блаженного Кассіана; розмірковуючи про те, щоб виконати зроблену ним справу, заснув ієрей і побачив уві сні образ святого старця, написаний на дошці; йому здавалося, що й біля одра його стоїть інок, зовсім подібний до цього образу.
Являвся і багатьом іншим блаженний Кассіан, не забував же й своєї обителі, даруючи їй не тільки блага духовні, а й тимчасові, тим свідчивши про невпинне своє заступництво зібраній ним братії.
Пам’ять преподобного Кассіана святкується 2/15 жовтня – день преставлення та 21 травня/3 червня – день тезоіменитства.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь преподобному Кассиану греку, Угличскому, глас 4
Днесь град Углеч тобо́ю хва́лится,/ в конце́х бо его́ пресве́тло, я́ко ве́лие со́лнце, возсия́л еси́/ и чудесы́ твои́ми вся озари́л еси́,/ и ны́не моли́ся Го́сподеви,/ Кассиа́не преподо́бне,/ за град Углеч и оби́тель сию́,/ и всяк град, и страну́, и лю́ди,/ и́же ве́рою тебе́ почита́ющия,// и о спасе́нии душ на́ших.
Ин тропарь преподобному Кассиану греку, Угличскому, глас 4
Днесь пресве́тло красу́ется сла́внейший Углеч град,/ це́рковь же Бо́жия Ма́тере вельми́ ра́дуется,/ име́я многоцеле́бныя в себе́ мо́щи вели́каго чудотво́рца,/ преподо́бнаго Кассиа́на, возсия́вшаго от Ри́ма,/ я́коже со́лнце, всему́ ми́ру, издале́ча просвеща́ющаго ве́рных сердца́,/ и́мже украси́ Бог це́рковь Ма́тере Свое́я./ Те́мже ны́не мо́лим тя:/ бу́ди покрови́тель и засту́пник непобеди́мый/ от вся́ких бед гра́ду на́шему/ и всем ве́рным храни́лище,/ притека́ющим в дом Бо́жия Ма́тере и кла́няющимся тебе́,/ преподо́бне уго́дниче Христо́в Кассиа́не,// моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.
Ин тропарь преподобному Кассиану греку, Угличскому, глас 4
Ве́тхаго Ри́ма име́я воспита́ние,/ держа́ву оте́чества своего́, град Мангу́пский, оста́вль,/ и нивочто́же вмени́л еси́ княже́ние/ и сла́ву маловре́менную су́етнаго ве́ка Христа́ ра́ди,/ и па́че земна́го бога́тства избра́ бога́тство себе́ Небе́сное и сла́ву ве́чную/ возвы́сив ум свой к Бо́гу,/ и житие́ свое́ со А́нгелы вожделе́л еси́ восприя́ти,/ промышле́нием Боже́ственнаго ра́зума направля́емь,/ и Богоспаса́емаго Углеча гра́да дости́гл еси́,/ и близ в преде́лех о́бласти его́, над Во́лгою реко́ю, в пусты́ню всели́вся,/ и оби́тель пресла́вну в честь Бо́жия Ма́тере воздви́гл еси́,/ и в ней те́ло свое́ предложи́в, я́ко дар освяще́н./ Тем мо́лим тя, о́тче Кассиа́не,/ моли́ Христа́ Бо́га,// да спасе́т ду́ши на́ша.
Кондак преподобному Кассиану греку, Угличскому, глас 8
Я́ко светоза́рная звезда́, прише́л еси́ от восто́ка на за́пад,/ оста́вль оте́чество и княже́ние твое́ Христа́ ра́ди,/ и в ца́рствующий град Москву́ прише́л еси́,/ и, промышле́нием Боже́ственнаго ра́зума направля́емь,/ Углеча гра́да дости́гл еси́,/ и, близ его́, над Во́лгою реко́ю, в пусты́ни Учме всели́вся,/ оби́тель сотвори́л еси́, и це́рковь созда́,/ и созва́ мона́хов во спасе́ние;/ с ни́миже моли́ о нас, чту́щих па́мять твою́, да зове́м ти:// ра́дуйся, преподо́бне о́тче Кассиа́не.
Ин кондак преподобному Кассиану греку, Угличскому, глас 5
Я́ко многосве́тлая звезда́,/ возсия́л еси́ в Ру́сстей земли́, о́тче Кассиа́не,/ и я́ко бога́тство драгоце́ннаго би́сера/ прии́де к нам от ве́тхаго Ри́ма/ и доше́д Богоспаса́емаго гра́да Углеча,/ и близ его́ Боже́ственным смотре́нием/ оби́тель всече́стну возгради́л,/ и це́рковь Ма́тере Бо́жия чуднови́дну созда́,/ и созва́ и́нок мно́жества,/ с ни́ми же моли́ся Христу́ Бо́гу/ изба́вити град сей от ва́рварскаго плене́ния,/ и междоусо́бныя бра́ни, и о́гненнаго запале́ния невреди́ма соблюди́,// преподо́бне и Богому́дре о́тче Кассиа́не.
Ин кондак преподобному Кассиану греку, Угличскому, глас 4
Я́коже пресве́тлое со́лнце,/ возсия́ нам от Ри́ма и к ца́рскому гра́ду дости́гл еси́,/ преблаже́нне о́тче Кассиа́не,/ и А́нгельски в Ру́сстей земли́ пожи́л еси́,/ и дре́вних по́стник на высоту́ воздержа́ния востече́,/ и в пусты́ни Учме, близ Богоспаса́емаго гра́да Углеча,/ оби́тель пресла́вну и́ноком, во спасе́ние сооружи́,/ и храм благоле́пен Пречи́стей Богома́тери Ду́хом Бо́жиим уясни́,/ и в ней тобо́ю Бог прославля́ется,/ и ны́не моли́тися Го́сподеви не преста́й о ста́де свое́м,/ и́же мно́гими по́ты и труды́ стяжа́л еси́/ изба́вити его́ от всех обстоя́ний лука́ваго,/ и от вся́ких скорбе́й и бед невреди́му сохрани́тися,/ и нам, рабо́м твои́м, грехо́в проще́ние моли́твами твои́ми получи́ти,/ и гра́ду твоему́ Углечу от напа́стей вся́ческих/ и находя́щих паде́ний, гне́вом Бо́жиим пра́ведным, свободи́тися умоли́,// преподо́бне и Богому́дре о́тче Кассиа́не.
Молитва преподобному Кассиану греку, Угличскому
О, преподо́бне о́тче наш Кассиа́не, вели́кий подви́жниче и уго́дниче Христо́в! Услы́ши нас, гре́шных, тебе́ ве́рою и любо́вию призыва́ющих, и вонми́ проше́нием на́шим. Я́коже ты оте́чество твое́ и княже́ние любве́ ра́ди Бо́жия оста́вил еси́ и от Росси́йскаго самоде́ржца дае́мыя тебе́ гра́ды и ве́си не прия́л еси́, да Вы́шнее нетле́нное насле́дие получи́ши, та́ко и нас, грехолю́бно в су́етном ми́ре сем стра́нствующих, моли́твами твои́ми к любви́ Бо́жией наста́ви и обрати́ ум наш ко внима́нию те́хже Небе́сных по́честей, да не прельща́емся тле́нными сего́ ми́ра красо́тами. О блаже́нне о́тче Кассиа́не, ты, вели́ким воздержа́нием и бде́нием плоть твою́ ду́ху покори́в, сотвори́л еси́ ю́ чи́стый сосу́д Свята́го Ду́ха. Испроси́ и нам благода́ть сию́, да, плотски́я по́хоти попра́вше, духо́вно и богоуго́дно поживе́м в сие́ вре́мя, да́нное нам для приобрете́ния ве́чных неизрече́нных сокро́вищ. О вели́кий трудолю́бче и уго́дниче Бо́жий, я́ко име́яй дар зубны́я и о́чныя боле́зни цели́ти, огне́вицы же и долголе́тныя ра́ны, и вся́кия разслабле́ния врачева́ти, и от наси́лий бесо́вских стра́ждущих избавля́ти, исцели́ у́бо на́ша стра́сти душе́вныя и облегчи́ нестерпи́мыя боле́зни теле́сныя, от бед и напа́стей защити́, избавля́я нас от вся́каго искуше́ния и наси́льства диа́воля в жи́зни сей; в час же исхо́да душ на́ших предста́ни нам, вели́кий засту́пниче, и, прогна́в темностра́шныя зра́ки лука́вых духо́в, путево́дствуй нас до превы́спренняго Престо́ла вели́чества Бо́жия, да та́мо, узре́вше неизрече́нную сла́ву Христа́ Бо́га на́шего, возблагодари́м тя, толи́каго предста́теля и засту́пника, и, с тобо́ю ку́пно соединя́яся ли́ком святы́х, согла́сно и единоду́шно чи́стою любо́вию воспое́м и просла́вим Безнача́льную Единосу́щную и Неразде́льную Тро́ицу, Отца́, и Сы́на, и Свята́го Ду́ха, ны́не, и при́сно, и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Ще в розробці
