Ікона Божої Матері, йменована «Споручниця грішних», в Одрині (Брянської області) (1843) і в Москві (1848)
Місяця березня на 7-й день
Ікона Божої Матері “Споручниця грішних” названа так за написом, що зберігся на іконі: “Аз Споручниця грішних до Мого Сина…”.
Уперше цей образ прославився чудесами в Миколаївському Одрині чоловічому монастирі Орловської губернії в середині 19-го століття. Стародавня ікона Богоматері “Споручниця грішних” через ветхість свою не користувалася належним шануванням і стояла в старій каплиці біля монастирських воріт. Але 1843 року багатьом жителям у сновидіннях було відкрито, що ікона ця наділена, за Божим Промислом, чудотворною силою. Ікону урочисто перенесли до церкви. До неї почали стікатися віряни і просити про зцілення своїх печалей і хвороб. Першим отримав зцілення розслаблений хлопчик, мати якого гаряче молилася перед цією святинею. Особливо прославилася ікона під час епідемії холери, коли багатьох смертельно хворих, які з вірою до неї притікали, вона повернула до життя.
У монастирі на честь чудотворного образу було побудовано великий трипрестольний храм. На іконі “Споручниця грішних” Богоматір зображена з Немовлям на лівій руці, Який обома руками Своїми тримає Її праву руку. Глави Богоматері та Немовляти увінчані коронами.
1848 року старанністю москвича Димитрія Бонческула був зроблений список з цього чудотворного образу і поміщений у його будинку. Незабаром він прославився витіканням цілющого світу, що дав багатьом одужання від тяжких хвороб. Цей чудотворний список перенесли до храму святителя Миколая в Хамовниках, у якому було влаштовано тоді ж боковий вівтар на честь ікони Божої Матері “Споручниця грішних”.
Вважається, що та сама ікона (оригінал), що прославилася 1843 року, перебуває нині в Одріно-Миколаївському чоловічому монастирі. Коли вцілілі ікони з розореного монастиря в 20-х роках XX століття розходилися по навколишніх селах, ця ікона дісталася мешканці села Старого Хотинецького району сучасної Орловської області. У 1970-х роках її будинок згорів, вона віддала ікону сусідам, а згодом передала якійсь Раїсі, парафіянці карачевського храму Всіх Святих. У 1994 році остання була пострижена в черниці і поїхала разом з іконою в монастир під Одесою. Однак приблизно за рік вона повернулася і в грудні 1995 року вступила до Миколо-Одринської обителі, при цьому ікона залишилася на Україні. Повернути її назад зголосився схимонах Макарій, перший послушник і помічник настоятельки Маріам, який приїхав на її прохання з Оптиної Пустелі. Крім того, що Макарій у повсякденному розумінні був інвалідом із паралізованими ногами, і пересувався він на дошці з коліщатками, його місія ускладнювалася ще й тим, що на той момент ікона перебувала в приватній колекції, а також наявністю митниці. Однак 24 жовтня 1996 року чудотворна ікона повернулася в стіни рідної обителі.
Крім 7 березня, свято на честь цієї ікони відбувається 29 травня.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Споручница грешных», глас 4
Умолка́ет ны́не вся́кое уны́ние / и страх отча́яния исчеза́ет,/ гре́шницы в ско́рби се́рдца обрета́ют утеше́ние/ и Небе́сною любо́вию озаря́ются све́тло:/ днесь бо Ма́терь Бо́жия простира́ет нам спаса́ющую ру́ку/ и от Пречи́стаго о́браза Своего́ веща́ет, глаго́лющи:/ Аз Спору́чница гре́шных к Моему́ Сы́ну,/ Сей дал Мне за них ру́це слы́шати Мя вы́ну./ Те́мже, лю́дие, обремене́ннии грехи́ мно́гими,/ припади́те к подно́жию ико́ны Ея́, со слеза́ми вопию́ще:/ Засту́пнице ми́ра, гре́шным Спору́чнице,/ умоли́ Ма́терними Твои́ми моли́твами Изба́вителя всех,/ да Боже́ственным всепроще́нием покры́ет грехи́ на́ша/ и све́тлыя две́ри ра́йския отве́рзет нам,// Ты бо еси́ предста́тельство и спасе́ние ро́да христиа́нскаго.
Ин тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Споручница грешных», глас 3
Тебе́, милосе́рдия исто́чнику при́сно теку́щему/ и Спору́чнице гре́шных, недосто́йнии раби́ Твои́, Богоро́дице,/ припа́дающе, скорбя́ще, вопие́м Ти:/ спаса́й нас от бед, Влады́чице,// и ма́терним Твои́м хода́тайством испроси́ всем нам ве́чное спасе́ние.
Кондак Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Споручница грешных», глас 1
Честно́е жили́ще бы́вшее/ неизрече́ннаго естества́ Боже́ственнаго/ вы́ше сло́ва и па́че ума́/ и гре́шным еси́ Спору́чница,/ подава́еши благода́ть и исцеле́ние,/ я́ко Ма́ти всех Ца́рствующаго:/ моли́ Сы́на Твоего́// получи́ти нам ми́лость в День су́дный.
Молитва Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Споручница грешных»
О, Влады́чице Преблагослове́нная, Защи́тнице ро́да христиа́нскаго, прибе́жище и спасе́ние притека́ющих к Тебе́! Вем, вои́стинну вем, я́ко зело́ согреши́х и прогне́вах, Преми́лостивая Госпоже́, рожде́ннаго пло́тию от Тебе́ Сы́на Бо́жия: но и́мам мно́гии о́бразы пре́жде мене́ прогне́вавших Его́ благоутро́бие: мытари́, блудни́цы и про́чия гре́шники, и́мже даде́ся проще́ние грехо́в их, покая́ния ра́ди и испове́дания. Ты́я у́бо о́бразы поми́лованных очесе́м гре́шныя души́ моея́ представля́я и на толи́кое Бо́жие милосе́рдие, о́нех прие́мшее, взира́я, дерзну́х и аз гре́шный прибе́гнути с покая́нием ко Твоему́ благоутро́бию. О Всеми́лостивая Влады́чице, да пода́си ми ру́ку по́мощи и испро́сиши у Сы́на Твоего́ и Бо́га ма́терними и святе́йшими Твои́ми моли́твами тя́жким мои́м грехо́м проще́ние. Ве́рую и испове́дую, я́ко Той, Его́же родила́ еси́, Сын Твой, есть вои́стину Христо́с, Сын Бо́га Жива́го, Судия́ живы́х и ме́ртвых, воздая́й кому́ждо по дело́м его́. Ве́рую же па́ки и испове́дую Тебе́ бы́ти и́стинную Богоро́дицу, милосе́рдия исто́чник, утеше́ние пла́чущих, взыска́ние поги́бших, си́льную и непрестаю́щую к Бо́гу Хода́таицу, зело́ лю́бящую род христиа́нский, и Спору́чницу покая́ния. Вои́стинну бо несть челове́ком ины́я по́мощи и покро́ва, ра́зве Тебе́, Госпоже́ Преми́лостивая, и никто́же упова́я на Тя постыде́ся когда́, и Тобо́ю умоля́я Бо́га, никто́же оста́влен бысть. Того́ ра́ди молю́ Твою́ неисче́тную бла́гость: отве́рзи две́ри милосе́рдия Твоего́ мне, заблу́дшему и па́дшему в тиме́ние глубины́, не возгнуша́йся мене́ скве́рнаго, не пре́зри гре́шнаго моле́ния моего́, не оста́ви мене́ окая́ннаго, я́ко в поги́бель зло́бный враг похи́тити мя и́щет, но умоли́ о мне рожде́ннаго от Тебе́ милосе́рдаго Сы́на Твоего́ и Бо́га, да прости́т вели́кия моя́ грехи́, и изба́вит мя от па́губы моея́: я́ко да и аз со все́ми получи́вшими проще́ние воспою́ и просла́влю безме́рное милосе́рдие Бо́жие и Твое́ непосты́дное о мне заступле́ние в жи́зни сей и в несконча́емом ве́це. Ами́нь.
Тропaрь, глaсъ д7:
Ўмолкaетъ нhнэ всsкое ўнhніе и3 стрaхъ tчazніz и3счезaетъ, грBшницы въ ск0рби сeрдца њбрэтaютъ ўтэшeніе и3 нбcною люб0вію њзарsютсz свётлw: днeсь бо мт7рь б9іz простирaетъ нaмъ сп7сaющую рyку и3 t пречcтагw џбраза своегw2 вэщaетъ, глаг0лz: ѓзъ спорyчница грёшныхъ къ моемY сн7у, сeй дaлъ мнЁ за ни1хъ рyцэ слhшати мS вhну. тёмже, лю1діе, њбременeнніи грэхи2 мн0гими, припади1те къ подн0жію їкHны є3S, со слезaми вопію1ще: застyпнице мjра, грBшнымъ спорyчнице, ўмоли2 мт7рними твои1ми мlтвами и3збaвителz всёхъ, да бжcтвеннымъ всепрощeніемъ покрhетъ грэхи2 нaшz и3 свBтлыz двє1ри р†йскіz tвeрзетъ нaмъ, тh бо є3си2 предстaтельство и3 сп7сeніе р0да хrтіaнскагw.
И$нъ тропaрь, глaсъ G:
ТебЁ, млcрдіz и3ст0чнику при1снw текyщему и3 спорyчницэ грёшныхъ, недост0йніи раби2 твои2, бцdе, припaдающе, скорбsще, вопіeмъ ти2: сп7сaй нaсъ t бёдъ, вLчце, и3 мт7рнимъ твои1мъ ходaтайствомъ и3спроси2 всBмъ нaмъ вёчное сп7сeніе.
Кондaкъ, глaсъ №:
Честн0е жили1ще бhвшее неизречeннагw є3стествA бжcтвеннагw вhше сл0ва и3 пaче ўмA и3 грBшнымъ є3си2 спорyчница, подавaеши бlгодaть и3 и3сцэлeніе, ћкw м™и всёхъ цaрствующагw: моли2 сн7а твоего2 получи1ти нaмъ млcть въ дeнь сyдный.
Ще в розробці
