...
Житія святих,  Квітень

Знайдення мощей святителя Никити, єпископа Новгородського

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 31-й день / квітня на 30-й день — знайдення мощей / травня на 14-й день / у Неділю третю після Пʼятидесятниці — Собор Новгородських святих (перехідне)

13 років керував святитель Никита новгородською паствою і мирно помер 31 січня 1108 року.

Уже після кончини святителя Никити було розпочато розпис стін новгородського собору в імʼя Святої Софії Премудрості Божої за його заповітом.

Дотепер цілий камʼяний корпус новгородського архієрейського будинку, який і в памʼятках, і в народному переказі відомий як Никитинський. Цю найдавнішу зі збережених до нашого часу будівель архієрейського корпусу було перебудовано до середніх склепінь.

Перебуваючи в численних працях і турботах з благоустрою Новгородської єпархії, святитель Никита ніколи не залишав сугубого подвигу ченців-пустельників: під святительським облаченням він носив важкі залізні вериги. Похований святитель у новгородському Софійському соборі, у боковому вівтарі в імʼя святих Іоакима і Анни — батьків Пресвятої Богородиці.

1547 року, за архієпископа Новгородського Феодосія (1542–1551), якийсь благочестивий християнин у великодню ніч за богослужінням одержав в одкровенні повеління прикрасити покровом гробницю святителя Никити, що й було виконано. Того ж року на церковному соборі відбулося загальне прославлення святителя. Через кілька років архієпископ Новгородський Пимен (1553–1570) звершив відкриття гробниці з благословення митрополита Московського Макарія († 1563). Знайдення нетлінних мощей святителя Никити відбулося 30 квітня 1558 року. Відомо, що за благодатної допомоги святителя отримують зцілення переважно хворі на очі та сліпі.

Мощі святителя було перекладено 1629 року із застарілої гробниці до нової, деревʼяної, обкладеної сріблом, прикрашеним басмою. Оскільки Іоакимівський боковий вівтар був невеликих розмірів, то з благословення архієпископа Новгородського Пимена зі східного боку бокового вівтаря було зроблено напівкруглу прибудову, зʼєднану аркою з Різдвяним боковим вівтарем. Під цим склепінням і були покладені до гробниці мощі святителя. Новгородці принесли в дар своєму небесному покровителю лампаду з позолоченим написом: «Свічку Великого Новгорода, всіх православних християн, поставлено новому Новгородському чудотворцю Никиті в літо 7066, 30 квітня, за архієпископа Пимена». Ця «свічка» святителя Никити разом зі стародавньою гробницею, одягом, посохом і веригами пізніше зберігалися в ризниці Новгородського Софійського собору.

1956 року мощі святителя Никити було перенесено із Софійського собору до Миколо-Дворищенського собору, а 1962 року — до храму на честь апостола Филипа. У 1993 році мощі святителя Никити було повернуто до Софійського собору.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь святителю Никите, затворнику Печерскому, епископу Новгородскому, глас 4

Наслади́вся, Богому́дре, воздержа́ния/ и жела́ние пло́ти твоея́ обузда́в,/ на престо́ле святи́тельства сел еси́,/ и я́ко звезда́ многосве́тлая, просвеща́я ве́рных сердца́/ заря́ми чуде́с твои́х,/ о́тче наш, святи́телю Ники́то,/ и ны́не моли́ Христа́ Бо́га,// да спасе́т ду́ши на́ша.

Кондак святителю Никите, затворнику Печерскому, епископу Новгородскому, глас 6

Архиере́йства са́ном почти́вся/ и чи́сте Чисте́йшему предстоя́,/ приле́жно моле́ние за лю́ди твоя́ приноси́л еси́,/ я́ко и дождь моли́твою све́л еси́,/ овогда́ же и гра́да запале́ния угаси́л еси́./ И ны́не, святи́телю Ники́то,/ моли́ Христа́ Бо́га,/ спасти́ лю́ди твоя́ моля́щияся,/ да вси́ вопие́м ти́:// ра́дуйся, святи́телю, о́тче преди́вный.

Молитва святителю Никите, затворнику Печерскому, епископу Новгородскому

О, архиере́ю Бо́жий, святи́телю Ники́то! Услы́ши нас гре́шных, днесь во свяще́нный храм сей сте́кшихся, и честно́му о́бразу твоему́ поклоня́ющихся, и ко свяще́нней твое́й ра́це припа́дающих, и умиле́нно вопию́щих: я́коже си́дя на престо́ле святи́тельства в Вели́ком Но́вегра́де сем, и еди́ною належа́щу бездо́ждию, дождь моли́твами свел еси́, и па́ки гра́ду сему́ о́гненным пла́менем обстои́му, моли́твою пла́мень о́гненный угаси́л еси́. И ны́не мо́лим тя, о святи́телю Христо́в Ники́то: моли́ся ко Го́споду, е́же изба́вити Вели́кий Но́вград сей и вся гра́ды и страны́ христиа́нские от тру́са, пото́па, гла́да, огня́, гра́да, меча́ и от всех враго́в ви́димых и неви́димых, я́ко да изря́дных ра́ди моли́тв твои́х спаса́еми, сла́вим Пресвяту́ю Тро́ицу, Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха, и твое́ ми́лостивное предста́тельство, ны́не и при́сно, и во ве́ки веко́в. Ами́нь.

Ще в розробці

Ще в розробці

Знайшли помилку