Житія святих,  Січень

Святитель Афанасій, архієпископ Александрійський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 18-й день/ місяця травня на 2-й день

Святитель Афанасій, великий отець Церкви і стовп Православʼя, народився близько 297 року в Александрії в благочестивій християнській родині. Здобувши гарну світську освіту, ще глибших знань він набув, старанно вивчаючи Святе Письмо. З юнацьких років майбутній святитель став відомим Александрійському патріарху, святому Олександру, який згодом висвятив Афанасія на диякона. У цьому сані святий Афанасій супроводжував патріарха Олександра в 325 році на I Вселенський Собор у Нікеї. На Соборі святий Афанасій виступав зі спростуванням аріанської єресі. Цю промову схвалили православні отці Собору, а аріани — явні й приховані — зненавиділи Афанасія і протягом усього його життя піддавали гонінням.

Після смерті патріарха Олександра святого Афанасія одностайно обрали його наступником на Олександрійській кафедрі. Він довго відмовлявся, вважаючи себе негідним, але за наполяганням усього православного населення все ж погодився і у віці 28 років був хіротонізований на єпископа і поставлений на чолі Александрійської Церкви. Святитель Афанасій керував Церквою сорок сім років. За цей час він зазнав багато гонінь і скорбот від своїх супротивників. Декілька разів його виганяли із Александрії, і він переховувався від аріан у пустельних місцях, оскільки вони багаторазово намагалися вбити його. Святитель Афанасій провів у вигнанні понад двадцять років, то повертаючись до своєї пастви, то знову піддаючись засланню. Був момент, коли він залишався єдиним православним єпископом, всі ж інші ієрархи ухилилися в єресь. На лжесоборах єпископів-аріан його проголосили позбавленим архієрейського сану.

Незважаючи на багаторічні гоніння, святитель продовжував твердо відстоювати чистоту православної віри. Він невпинно писав послання і трактати проти аріанського лжевчення. Коли ж Юліан Відступник (361–363) став гнати християн, то його гнів насамперед обрушився на святителя Афанасія, якого вважали великим стовпом Православʼя. Юліан хотів убити святителя, щоб завдати нищівного удару християнству, але незабаром сам безславно загинув. Після смерті Юліана святитель Афанасій мирно перебував на Александрійській кафедрі сім років і помер 373 року.

До нашого часу дійшли численні творіння Александрійського архіпастиря: чотири «Слова», спрямовані проти єресі аріан, а також лист до Епіктета, єпископа Коринфської Церкви, про Божественну й людську природу в Іісусі Христі, чотири листи до єпископа Серапіона Тмуїтського про Божественність Святого Духа і рівність Його з Отцем і Сином — проти єресі Македонія. Збереглися також й інші твори апологетичного характеру на захист Православʼя, зокрема лист до імператора Констанція. Відомі коментарі святителя Афанасія до Святого Письма, книги повчального змісту і докладний життєпис преподобного Антонія Великого.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь святителю Афанасию Великому, Александрийскому, глас 3

Столп был еси́ правосла́вия,/ Боже́ственными догма́ты подтвержда́я Це́рковь,/ священнонача́льниче Афана́сие:/ Отцу́ бо Сы́на Единосу́щна пропове́дав,/ посрами́л еси́ А́рия./ О́тче преподо́бне,/ Христа́ Бо́га моли́,// дарова́ти нам ве́лию ми́лость.

Кондак святителю Афанасию Великому, Александрийскому, глас 2

Правосла́вия насади́в уче́ния,/ злосла́вия те́рния изсе́кл еси́,/ умно́жив се́мя ве́ры одожде́нием Ду́ха, преподо́бне,// те́мже тя пое́м, Афана́сие.

Молитва святителю Афанасию Великому, Александрийскому

О, всехва́льный и пресла́вный святи́телю Афана́сие Вели́кий, за ве́ру Правосла́вную ты был еси́ в до́лзех труде́х, мно́зех по́двизех, в пятикра́тных изгна́ниих и бе́гствех, претерпе́л еси́ мно́ги клеветы́ и оболга́ния, мно́гажды за ню хоте́ша врази́ твои́ уби́ти тя, и то́кмо Сам Бог чуде́сно сохрани́ тя от сме́рти. И все сие́ ты претерпе́л еси́ от нечести́вых еретико́в – ариа́н, с ни́ми же и боро́лся еси́, и и́хже, в пучи́не слове́с погрузи́в, терпе́нием твои́м препобеди́л еси́, и, злове́рие их от Це́ркве отгна́в и правосла́вное уче́ние насади́в, умно́жил еси́ се́мя ве́ры Христо́вой. Вои́стинну ты еси́ хра́брый во́ин Христо́в, я́ко во́ин бо, до конца́ дний твои́х сла́вно боро́лся еси́ за пра́вую ве́ру со еретики́. Вои́стинну ты еси́ столп ве́ры Правосла́вныя, и́бо ника́коже поколеба́ся ве́ра твоя́ Правосла́вная от сих гоне́ний ерети́ческих, но па́че утверди́ся и укрепи́ся, и не то́кмо у тя и у па́ствы твое́й, но и во всей Це́ркви Христо́вой. К тебе́ мо́лимся, уго́дниче Бо́жий, испроси́ у Христа́ Бо́га на́шего и нам име́ти ве́ру непоколеби́му и не уклони́тися от пра́ваго пути́ ея́, но до конца́ дний свои́х пребы́ти на нем, не боя́щеся ни ле́сти, ни преще́ния, ни да́же гоне́ния, и унасле́довати Ца́рство Небе́сное во сла́ве Бо́га Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха, иде́же ты и вси святи́и пребыва́ют. Ами́нь.

Тропaрь, глaсъ д7:

Б9е nтє1цъ нaшихъ, творsй при1снw съ нaми по твоeй кр0тости, не tстaви млcть твою2 t нaсъ: но мlтвами и4хъ въ ми1рэ ўпрaви жив0тъ нaшъ.

И#ли2 сeй тропaрь, глaсъ G:

ДBлы возсіsвше правослaвіz, всE погаси1вше ѕлослaвіе, побэди1теліе побэдон0сцы бhсте, бlгочeстіемъ вс‰ њбогати1вше, цRковь вельми2 ўкраси1вше, дост0йнw њбрэт0сте хrтA бGа, дaрующаго нaмъ вeлію млcть.

Кондaкъ, глaсъ в7.
Под0бенъ: Кровeй твои1хъ:

Правослaвіz насади1въ ўчє1ніz, ѕлослaвіz тeрніе и3зсёклъ є3си2, ўмн0живъ сёмz вёры њдождeніемъ д¦а, прпdбне: тёмже тS поeмъ, ґfанaсіе.

Ще в розробці