Зачаття чесного славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна
Місяця вересня на 23-й день
Як розповідає Євангеліє (Лк. 1:57-80), праведні батьки святого Іоанна Хрестителя – священик Захарія та Єлизавета, які жили в стародавньому місті Хевроні, досягли старості, але не мали дітей, оскільки Єлизавета була неплідна. Одного разу святий Захарія звершував богослужіння в Єрусалимському храмі та побачив Архангела Гавриїла, який стояв праворуч від жертовника для кадіння. Він передбачив, що в Захарії народиться син, який буде провісником очікуваного Старозавітною Церквою Спасителя – Месії. Захарія зніяковів, на нього напав страх. Він засумнівався, що в старості можливо мати сина, і просив знамення. Воно було дано йому, будучи водночас і покаранням за невір’я: Захарію вразила німота до часу виконання слів Архангела. Свята Єлисавета зачала і, боячись глузувань над пізньою вагітністю, причаїлася п’ять місяців, доки її не відвідала Преблагословенна Діва Марія, що приходила до неї далекою родичкою, аби розділити Свою та її радість. Єлисавета, сповнившись Святого Духа, перша привітала Діву Марію як Матір Божу. Разом із нею Пресвяту Діву Марію і Сина Божого, що втілився в Ній, привітав і святий Іоанн, який ще перебував в утробі матері своєї, праведної Єлисавети.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь зачатию Иоанна Предтечи, глас 4
Пе́рвее неражда́ющая непло́ды, возвесели́ся,/ се бо зачала́ еси́ Со́лнца свети́льника я́ве,/ просвеща́ти иму́ща всю вселе́нную, слепото́ю неду́гующую./ Лику́й, Заха́рие, вопия́ со дерзнове́нием:// проро́к Вы́шняго есть хотя́й роди́тися.
Кондак зачатию Иоанна Предтечи, глас 1
Весели́тся све́тло Заха́рия вели́кий/ со всесла́вною Елисаве́тию сопру́жницею,/ досто́йно зачина́юще Иоа́нна Предте́чу,/ его́же Арха́нгел благовести́, ра́дуяся,/ и челове́цы достодо́лжно почти́м,// я́ко таи́нника благода́ти.
Молитва Предтече и Крестителю Господню Иоанну
Крести́телю Христо́в, пропове́дниче покая́ния, ка́ющагося не пре́зри мене́, но совокупля́яся с во́и Небе́сными, моли́ся ко Влады́це за мене́, недосто́йнаго, уны́лаго, немощна́го и печа́льнаго, во мно́гия бе́ды впа́дшаго, утружде́ннаго бу́рными по́мыслы ума́ моего́. Аз бо есмь верте́п злых дел, отню́дь не име́яй конца́ грехо́вному обы́чаю, пригвожде́н бо есть ум мой земны́м веще́м. Что сотворю́? Не вем. И к кому́ прибе́гну, да спасе́на бу́дет ду́ша моя́? То́кмо к тебе́, святы́й Иоа́нне, благода́ти тезоимени́те, я́ко тя пред Го́сподем по Богоро́дице вем бо́льша бы́ти рожде́нных всех, ты бо сподо́бился еси́ косну́тися верху́ Царя́ Христа́, взе́млющаго грехи́ ми́ра, А́гнца Бо́жия. Его́же моли́ за гре́шную мою́ ду́шу, да поне́ отны́не, в пе́рвый на́десять час, понесу́ тяготу́ благу́ю и прииму́ мзду с после́дними. Ей, Крести́телю Христо́в, честны́й Предте́че, кра́йний Проро́че, пе́рвый во благода́ти му́чениче, по́стников и пусты́нников наста́вниче, чистоты́ учи́телю и бли́жний дру́же Христо́в! Тя молю́, к тебе́ прибега́ю: не отри́ни мене́ от твоего́ заступле́ния, но возста́ви мя, низве́рженнаго мно́гими грехи́. Обнови́ ду́шу мою́ покая́нием, я́ко вторы́м креще́нием, поне́же обоего́ нача́льник еси́: креще́нием омыва́яй прароди́тельный грех, покая́нием же очища́яй коего́ждо де́ло скве́рно. Очи́сти мя, греха́ми оскверне́ннаго, и пону́ди вни́ти, а́може ничто́же скве́рно вхо́дит, в Ца́рствие Небе́сное. Ами́нь.
Тропaрь, глaсъ д7:
Пeрвэе нераждaющаz непл0ды возвесели1сz: сe бо зачалA є3си2сlнца свэти1льника ћвэ, просвэщaти и3мyща всю2 вселeнную, слэпот0ю недyгующую. ликyй, захaріе, вопіS со дерзновeніемъ: прbр0къ вhшнzгw є4сть, хотsй роди1тисz.
Кондaкъ, глaсъ №.
Под0бенъ: Ли1къ ѓгGльскій:
Весели1тсz свётлw захaріа вели1кій, со всеслaвною є3лісавeтію сопрyжницею, дост0йнw зачинaюще їwaнна п®тeчу, є3г0же ґрхaгGлъ бл7говэсти2 рaдуzсz, и3 человёцы достод0лжнw почти1мъ, ћкw таи1нника бл7годaти.
Ще в розробці
