...
Великомученик Никита Готфський, Константинопольский p1dbdj1n2fn8d1vs21hm3gph13sa3
Житія святих,  Вересень

Великомученик Никита Готфський, Константинопольский

Місяця вересня на 15-й день

Святий великомученик Микита був готф. Він народився і жив на берегах Дунаю. Постраждав за Христа 372 року. Тоді християнська віра вже широко поширилася в країні готфів. Святий Микита увірував у Христа і прийняв Хрещення від готфського єпископа Феофіла, учасника I Вселенського Собору. Поширенню християнства стали опиратися язичники-готфи, внаслідок чого виникла міжусобна боротьба.

Після перемоги Фрітігерна, який очолив військо християн і завдав поразки язичнику Афанаріху, віра Христова стала успішніше поширюватися серед готфів. Єпископ Ульфіла, наступник єпископа Феофіла, створив готфську абетку і переклав готфською мовою багато священних книг. У поширенні християнства серед одноплемінників старанно трудився і святий Микита. Своїм прикладом і натхненним словом він привів до Христової віри багатьох язичників. Однак Афанаріх після поразки зумів знову поправити свої сили, повернутися у свою країну і відновити свою колишню могутність. Залишаючись язичником, він продовжував ненавидіти християн і переслідувати їх. Святий Микита, підданий багатьом тортурам, був кинутий у вогонь, де і помер 372 року. Друг святого Микити, християнин Маріан, вночі відшукав тіло мученика, не пошкоджене вогнем і осяяне чудовим світлом, переніс його й поховав у Кілікії. Згодом воно було перенесено до Константинополя. Частинка святих мощей великомученика Микити пізніше перенесена в монастир Високі Дечани в Сербії.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь великомученику Никите Готфскому, глас 4

Му́ченик Твой, Го́споди, Ники́та/ во страда́нии свое́м вене́ц прия́т нетле́нный от Тебе́, Бо́га на́шего:/ име́яй бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́,/ сокруши́ и де́монов немощны́я де́рзости./ Того́ моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.

Ин тропарь великомученику Никите Готфскому, глас 4

Крест Христо́в, я́ко не́кое ору́жие усе́рдно восприи́м,/ и к боре́нию враго́в прите́кл еси́,/ и за Христа́ пострада́в,/ последи́ огне́м свяще́нную твою́ ду́шу Го́споду пре́дал еси́:/ отону́дуже и даро́в исцеле́ния/ от Него́ сподо́бился еси́ прия́ти,/ великому́чениче Ники́то./ Моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.

Тропaрь, глaсъ д7:

Мч7никъ тв0й, гDи, ніки1та, во страдaніи своeмъ вэнeцъ пріsтъ нетлённый t тебє2, бGа нaшегw: и3мёzй бо крёпость твою2, мучи1телей низложи2, сокруши2 и3 дeмwнwвъ немощны6z дeрзwсти. тогw2 мл7твами сп7си2 дyшы нaшz.

И#ли2 сeй, глaсъ т0йже:

Кrтъ хrт0въ, ћкw нёкое nрyжіе ўсeрднw воспріи1мъ, и3 къ борeнію врагHвъ притeклъ є3си2, и3 за хrтA пострадaвъ, послэди2 nгнeмъ сщ7eнную твою2 дyшу гDу прeдалъ є3си2, toнyдуже и3 дарHвъ и3сцэлeніz t негw2 спод0билсz є3си2 пріsти, великом§ниче ніки1то. моли2 хrтA бGа, сп7сти1сz душaмъ нaшымъ.

Ще в розробці

Знайшли помилку