Великомученик Бідзіна, мученик Шалва і мученик Елізбар, князі Ксанські

Місяця вересня на 18-й день

Мученики Бідзіна (Чолокашвілі), Шалва й Елізбар Ксанські – грузинські князі, які звільнили від персів Кахетію (Східну Грузію). На вимогу шаха Аббаса II всі троє були видані йому, за згодою грузинського царя Вахтанга V (1658-1675), який прийняв іслам і був відомий під ім’ям Шах-Наваза.

Коли святих зв’язаними представили шаху, то на звичайне опитування відповідали, що вони християни. Ніхто не міг змусити змінити переконання сповідників, які стояли на твердому сповіданні віри Христової. Шах Аббас, випробувавши всі можливі засоби, включно з обіцянками, погрозами і тортурами, відіслав Бідзіна, Елізбара і Шалву до колишнього правителя Кахетії султана Алдаранського, який жив тоді в Іспагані. Султан, бачачи їхню непохитність, наказав відрубати після жорстоких мук голови Елізбару і Шалві, що і виконано було на очах Бідзіна. Бідзіна ж він велів одягнути на знак ганьби в жіноче вбрання і возити по місту на віслюку. Коли ж і після цього Бідзін не захитався у вірі, його піддали новим мукам і мукам: тіло його розділили на суглоби і, нарешті, відсікли чесну главу.

Ця подія відбулася 18 вересня 1660 року (за іншими відомостями, мученики постраждали за шаха Сефі, сина Аббаса II, 1664 року). Святі тіла мучеників були викинуті у вигрібні ями за містом. Вночі над ними засяяло світло, що струменіло з неба. Побачивши це, місцеві вірмени забрали і сховали святі мощі у своїй церкві. Через деякий час мощі були перенесені в Карталінію і з честю поховані в Ікортському монастирі поблизу міста Горі.