Успіння Пресвятої Богородиці
Місяця серпня на 15-й день
Слово «успіння» можна перевести як «сон» або «смерть» – так у Церкві називають день смерті Пресвятої Богородиці.
Святе Письмо нічого не говорить нам про життя Пресвятої Богородиці після Воскресіння Христового, тому про Успіння Богородиці ми знаємо з двох латинських трактатів V століття і з послання псевдо-Діонісія Ареопагіта. Церква вірує, що ці джерела зберігають основу того Переказу, яке жило в ранній Церкві.
Згідно Переданню Церкви, Матір Божа перед Своїм успінням жила в Єрусалимі, проповідуючи Господа нарівні з апостолами. Одного разу під час молитви Діва Марія побачила Архангела Гавриїла, який колись сповістив Їй велику радість – що Їй судилося стати Матір’ю Спасителя світу. Цього разу Архангел повідомив, що через три дні Вона відійде до Христа.
Три дні по тому в будинку апостола Іоанна, де жила Марія, зібралися і інші апостоли, які проповідували Євангеліє в різних країнах: чудесним чином вони були перенесені до Єрусалима, щоб попрощатися з Дівою Марією. Не було тільки Фоми, який прийшов в Єрусалим лише на третій день після поховання.
Апостоли стали свідками блаженної кончини Святої Діви. Сам Христос, оточений безліччю ангелів, явився, щоб прийняти душу Своєю Пречистої Матері і звести Її в рай.
Тіло ж Її апостоли вирішили поховати в Гефсиманії, де знаходився Гроб Господній і де поховані були батьки Діви Марії і Її наречений чоловік, праведний Йосип. Супроводжуючи труну, апостоли та інші мешканці Єрусалима несли світильники і співали псалми.
Іудейський священик Афоній, якого дратувало шанування Ісусової Матері, штовхнув труну, бажаючи перевернути її, – і тут же позбувся кистей обох рук: їх відсік ангел, який невидимо стояв поруч. «Тепер ти бачиш, що Христос істинний Бог», – сказав Афонію апостол Петро. Той відразу покаявся – і руки зрослися.
На третій день до гробниці Божої Матері прибув апостол Фома. Вхід в печеру відкрили, але тіла Богоматері там не було – лежали тільки Її похоронні пелени.
В той же день, зібравшись на загальну трапезу, апостоли почули спів ангелів. Подивившись вгору, вони побачили Пресвяту Діву, Яка, оточена ангелами, йшла по повітрю в сяйві небесного світла. Вона звернулася до них зі словами: «Радійте! Тепер Я завжди з вами».
За вченням Церкви, Христос підніс Пресвяту Богородицю у плоті в Своє Небесне Царство і поставив вище всіх ангельських сил.
Нагадаємо, що Успіння Пресвятої Богородиці – останнє дванадесяте свято церковного року. Церковне новоліття святкується 14 вересня (за старим стилем – 1 вересня), так що першим святом року виявляється Різдво Богородиці, а останнім – Її Успіння. Виходить, весь рік вибудовується відповідно до подій життя Божої Матері. Святу Успіння передує двотижневий Успенський піст, який за суворістю можна порівняти з Великим постом.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь Пресвятой Богородице в день Успения Ее, глас 1
В рождестве́ де́вство сохрани́ла еси́,/ во успе́нии ми́ра не оста́вила еси́, Богоро́дице,/ преста́вилася еси́ к животу́, Ма́ти су́щи Живота́,// и моли́твами Твои́ми избавля́еши от сме́рти ду́ши на́ша.
Кондак Пресвятой Богородице в день Успения Ее, глас 2
В моли́твах неусыпа́ющую Богоро́дицу/ и в предста́тельствах непрело́жное упова́ние/ гроб и умерщвле́ние не удержа́ста:/ я́коже бо Живота́ Ма́терь/ к животу́ преста́ви// во утро́бу Всели́выйся присноде́вственную.
Тропaрь, глaсъ а7:
Въ ржcтвЁ дёвство сохрани1ла є3си2, во ўспeніи мjра не њстaвила є3си2, бцdе, престaвиласz є3си2 къ животY, м™и сyщи животA: и3мlтвами твои1ми и3збавлsеши t смeрти дyшы нaшz.
Кондaкъ, глaсъ в7:
Въ мlтвахъ неусыпaющую бцdу и3 въ предстaтельствахъ непрел0жное ўповaніе, гр0бъ и3 ўмерщвлeніе не ўдержaста: ћкоже бо животA м™рь, къ животY престaви, во ўтр0бу всели1выйсz приснодёвственную.
Ще в розробці