Тупичевська ікона Божої Матері

День пам'яті (н. ст.)

Перехідне святкування в День Святого Духа / місяця серпня на 15-й день

Тупичевська ікона Божої Матері була знайдена на початку XVII століття поблизу міста Мстиславля, що в нинішній Могилівській області Білорусі, в урочищі Тупичевщина. На цьому місці була побудована церква на честь Зішестя Святого Духа, а через декілька років був влаштований Тупичевський монастир. Іноді ця ікона називалася ще «Семигородньою».

У 1847 році було встановлено три хресні ходи з Тупичевською іконою Богоматері. Перший із них відбувався до Могилівського Микільського монастиря напередодні свята святителя Миколая. Другий проходив із Микільського монастиря до Мозолівського у день віддання свята Пасхи. Нарешті, третій хресний хід відбувався із Мозолівського монастиря до Мстиславської обителі, звідки 14 серпня ікону назад переносили до Тупичевського монастиря.

Монастир, заснований 1641 року, мав чотири церкви, житлові та господарські будівлі. У роки Другої світової війни його було спалено. Остаточно зруйнований він був наприкінці 1950-х – на початку 1960-х років під час будівництва маслосирзаводу. Нині на місці колишнього оплоту Православ’я збереглися лише фрагменти цегляної огорожі.

Оригінал образу втрачено, а найстаріший шанований список перебуває в Олександро-Невському кафедральному соборі Мстиславля, що в Білорусі.