Святий Митрофан Воздвиженський сповідник, пресвітер

Місяця вересня на 19-й день

Митрофан Костянтинович Воздвиженський народився 4 червня 1886 р. у с. Великому Вовчанського повіту Харківської губернії. Батько його, Костянтин Михайлович, на той час був учителем церковнопарафіяльної школи; згодом служив псаломщиком у тамтешній церкві, а з 1904 р. – псаломщиком Св.-Миколаївської церкви с. Ново-Данилівка Григорівського благочиння Таврійської єпархії, де згодом настоятелем судиться стати його синові Митрофану. Мати звали Єлисаветою Григорівною. Митрофан навчався у Таврійській духовній семінарії. Служив учителем у с. Федорівка Мелітопольського повіту. 1907 року призначений псаломщиком церкви на честь Зачаття Святі Анни с. Аннівка того ж повіту. У 1909 році Митрофан Воздвиженський був висвячений у сан диякона до Трьохсвятительської церкви при Таврійській духовній семінарії. 1918 року архієпископом Таврійським Димитрієм (Абашидзе) о. Митрофан висвячується в ієрея до того ж храму. Після революції – настоятель храму в ім’я Святителя Миколая с. Ново-Данилівка.

У 1931 р. був заарештований Якимівським ГПУ, але за п’ять днів відпущений. Відповідно до характеристики, складеної для органів НКВС, Воздвиженський – «антирадянсько налаштований тип», «піп соціально небезпечний для суспільства», який «у себе на квартирі систематично збирає контрреволюційний елемент», веде посилену агітацію проти колективізації та державної позики, «терористично висловлюється на адресу вождя т. Сталіна». 6 серпня 1937 року о. Митрофан був заарештований Якимівським РВ НКВС і ув’язнений до Якимівської в’язниці. На момент арешту мав дружину Тетяну Онуфріївну 43-х років та 4-х дочок. На священика було заведено кримінальну справу. Його звинувачували в «контрреволюційній агітації терористичного спрямування», яка полягала в тому, що він під час перепису закликав людей підписуватися віруючими, поширюючи чутки, що невіруючим на лобі буде поставлено «печатку Антихриста», говорив, що «в радянській владі сидять антихристи. , Що «Сталіна вбити не гріх і весь ЦК». На єдиному допиті священик усі звинувачення відкидає, стверджуючи, що він завжди говорить лише правду, і жодною агітацією ніколи не займався. 10 жовтня 1937 р. Трійкою НКВС о. Митрофан був засуджений до табору терміном на 10 років. У нелюдських умовах ГУЛАГу він не прожив і року. Смерть праведника настала 2 жовтня 1938 року. Постановою прокуратури Запорізької області від 27.09.1989 р. о. Митрофана Воздвиженського було реабілітовано.