...
Святителі Олександр, Іоанн і Павло, патріархи Константинопольські p1arst8sav1gbgseng114an834
Житія святих,  Серпень

Святителі Олександр, Іоанн і Павло, патріархи Константинопольські

Місяця серпня на 30-й день

Святителі Олександр, Іоанн і Павло, патріархи Константинопольські, жили в різний час, але всім їм довелося зіткнутися з діями єретиків, які спотворювали вчення Церкви. Святий Олександр (325-340) був хорепископом (вікарієм) за першого патріарха Константинопольського, святителя Митрофана (315-325), і, зважаючи на старість, заміщав його на Першому Вселенському Соборі в Нікеї проти аріан (325). Перед смертю святитель Митрофан заповів обрати на Константинопольський престол свого вікарія. У той час святішому патріарху Олександру доводилося боротися з аріанами і з язичниками. Одного разу в суперечці з язичницьким філософом святитель сказав йому: “Іменем Господа нашого Ісуса Христа наказую тобі замовкнути!”, і язичник раптово став німим. Коли ж він висловив знаками визнання в омані і переконання в правоті християнського вчення, то мова повернулася до нього і він увірував у Христа з багатьма іншими філософами-язичниками. За молитвою святителя Олександра був покараний єретик Арій. Він удавано погодився вступити в спілкування з православними і імператор, святий Костянтин Великий, призначив день прийняття Арія. Всю ніч молився святитель Олекандр, просячи Господа не допустити, щоб єретик вступив у спілкування з Церквою. Вранці, коли Арій урочисто йшов до церкви, оточений царськими радниками і зброєносцями, на Костянтиновій площі його вразила хвороба – черево його розірвалося і нутрощі випали.

Святійший патріарх Олександр, багато потрудившись, помер 98 років у 340 році. Про нього згодом згадував у похвальному слові до жителів Константинополя святитель Григорій Богослов (Назіанзін) (пам’ять 25 січня).

Святитель Іоанн Посник (582-595) особливо згадується Церквою 2 вересня (відомості про нього вміщено під цим числом).

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь святителю Иоанну Постнику, патриарху Константинопольскому, глас 4

Пра́вило ве́ры и о́браз кро́тости,/ воздержа́ния учи́теля/ яви́ тя ста́ду твоему́/ я́же веще́й и́стина:/ сего́ ра́ди стяжа́л еси́ смире́нием высо́кая,/ нището́ю бога́тая,/ о́тче Иоа́нне,/ моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.

Кондак святителям Александру, Иоанну Постнику и Павлу Новому, патриархам Константинопольским, глас 8

Христо́вою любо́вию распала́еми, сла́внии,/ и яре́м Его́ прие́мшии — Кре́ст Честны́й,/ подража́тели Того́ жития́ яви́стеся/ и Боже́ственныя сла́вы Его́ прича́стницы бы́сте,/ Алекса́ндре богому́дре со Иоа́нном чу́дным и Па́влом сла́вным./ Темже, Престо́лу Его́ предстоя́ще,// прилежно моли́теся за ду́ши на́ша.

Тропaрь, глaсъ в7:

Пaмzть првdнагw съ похвалaми, тебё же довлёетъ свидётельство гDне, п®тeче, показaлбосz є3си2 вои1стинну и3 прbр0кwвъ честнёйшій, ћкw и3 въ струsхъ кrти1ти спод0билсz є3си2 проповёданнаго. тёмже за и4стину пострадaвъ рaдуzсz, бlговэсти1лъ є3си2 и3 сyщымъ во ѓдэ бGа ћвльшагосz пл0тію, взeмлющаго грёхъ мjра, и3 подаю1щаго нaмъ вeлію млcть.

Кондaкъ с™hхъ, глaсъ и7:

Хrт0вою люб0вію распалaеми слaвніи, и3 kрeмъ є3гw2 пріeмшіи кrтъ чcтнhй, подражaтели тогw2 житіS kви1стесz, и3 бжcтвенныz слaвы є3гw2 причaстницы бhсте. ґлеxaндре бGомyдре со їwaнномъ чyднымъ и3 пavломъ слaвнымъ. тёмже пrт0лу є3гw2 предстоsще, прилёжнw моли1тесz за дyшы нaшz.

Ще в розробці

Знайшли помилку