Святитель Михаїл, перший митрополит Київський

Місяця вересня на 30-й день / червень на 15-й день

Нам майже нічого не відомо про його життя. У літописних джерелах подаються різні відомості про національність святителя, не встановлено точно його походження: болгарське або ж сирійське. Але не настільки важлива його національність: святитель Михаїл як просвітитель послужив викоріненню язичництва і насадженню благодатного християнського вчення на наших землях.

Святитель Михаїл проповідував без тлумача-перекладача, при цьому не сприйняв в себе язичницький дух Русі, а утвердив замість язичництва Євангеліє. Він зміг стати для русичів справжнім добрим пастирем, який прибув на ці землі за часів Хрещення Русі і тут поширював слово істини в перші роки після цієї доленосної події 988 року.

Згідно з Никонівським літописом, святитель Михаїл «був чоловік, премудрий розумом, такий, що вчить, і святого життя», і не інакше як Промислом Божим можна назвати рішення святого патріарха Константинопольського Миколая Хрисоверга про призначення цього великого святителя на Київську кафедру. Святитель Михаїл немов прихований від загального погляду в світлі величі святого рівноапостольного князя Володимира, але швидше за все, він хрестив наш народ, коли князь «Красне Сонечко» радів за свій новопросвічений Святим Хрещенням народ.

Не тільки в Києві довелося потрудитися святителю Михаїлу, його проповідь чули багато міст і селищ Святої Русі, його приймали Ростов і Новгород, які згодом стали іменуватися Великим Новгородом і Ростовом Великим. Завдяки його працям, молитві і особистому прикладу, люди, які тільки почули про Христа, могли повною мірою відчути ту повноту благодаті, яку ця звістка за собою несла. Будучи главою новоствореної Київської Митрополії, святитель Михаїл зробив все для того, щоб люди побачили світло істини, щоб вони не тільки зустрілися з Живим Богом, але назавжди залишилися християнами, не тільки по букві, а й по духу.

Все життя святителя Михаїла, першого митрополита Київського і всієї Русі — це один великий подвиг. Це подвиг служіння ближнім, це подвиг безперервної молитви, це подвиг послуху священноначаллю, яке визначило йому таке місце служіння. Він їхав на Русь і не знав, що його чекає. Так, не скрізь приймав язичницький народ проповідь про Христа. Але те насіння, ті зерна правди і любові, які посіяв в серці нашого народу святитель Михаїл, виросли і дали рясні плоди, якими всі ми зараз маємо можливість користуватися, бачити, доторкатися до них. Величезна кількість храмів, священнослужителів і прихожан, — ось той плід, який зараз споглядає святитель Михаїл, перебуваючи у Престолу Творця і молячись про кожного з нас.

Незважаючи на те, що про першого митрополита всієї Русі відомо дуже мало, і що він зовсім недовгий термін правив на Київських пагорбах, пам’ять про нього завжди жила і буде жити в серці нашого православного народу. Щорічно в цей день в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі звершується урочисте богослужіння. Під час служби насельники монастиря, як і багато століть назад, моляться за мир усього світу, просять здоров’я душевного і тілесного для кожного, хто приходить в Лавру, моляться за прощення своїх прогрішень і гріхів тих, хто в дійсності сповнений бажання виправити своє життя і стати на шлях спасіння. Особливі молитви в цей день підносяться за Священноархімандрита Святої Печерської обителі, 122-го Митрополита Київського і всієї Русі Онуфрія. Блаженніший Владика, в наслідування подвигу першого святителя всієї Русі і всіх тих угодників, які подвизалися в нашій Церкві, звершує зараз тут своє первосвятительське служіння.

Тропарі, кондаки, молитви та величання