...
Житія святих,  Серпень

Святитель Макарій, патріарх Сербський

Місяця серпня на 30-й день

Історія донесла до нас небагато відомостей про життя святителя Макарія до його обрання на патріарший престол. Відомо, що він був родичем турецького візира Мехмед-паші Соколу (або Соколовича), а можливо і його рідним братом. Сам Мехмед-паша був за народженням сербом і належав до числа видатних діячів Османської імперії. Він почав свою кар’єру в корпусі яничар, що формувалися з навернених в іслам юнаків, відібраних у батьків-християн. Вважається, що Мехмед-паша походив з околиць Вишеграда у східній Боснії, і саме йому приписують ініціативу спорудження знаменитого Вишеградського мосту через річку Дрину. Професор Мілеусніч повідомляє, що перед тим, як його повели турки і навернули в магометанство, майбутній везир був читцем у монастирі Мілешево.

Спорідненість із великим везирем, на думку низки істориків, зіграла вирішальну роль в обранні Макарія на патріарший престол. Відомості про життєвий шлях Макарія різняться. За одними відомостями, він прийняв чернечий постриг у Мілешевому і став згодом ігуменом цієї обителі, за іншими, до свого обрання він був архімандритом монастиря Хіландара на Афоні. Утім, перше не виключає автоматично другого.

За свідченням сучасників, патріарх Макарій був мудрою, праведною і лагідною людиною і влаштовував Церкву в дусі традицій православної соборності. За його правління відновлена і зміцніла Печська патріархія об’єднала під своєю юрисдикцією всі сербські землі, що перебували під владою турків. Під духовним керівництвом Макарія було об’єднано сербське населення старої Рашки, Боснії, Підравлля, Подунав’я, Потисся та інших земель, населених на той момент сербами. З розширенням турецької держави розширювалися і кордони Сербської Церкви. Святитель Макарій заснував на землях на північ від річок Дунаю і Сави (території Банату, Бачки, Срема і Славонії) вісім нових єпархій, у той час як до 1557 року тут була тільки одна.

Територіальне зростання Печської патріархії відбилося і на титулі патріарха Макарія. Сам святитель називав себе “першим патріархом після оновлення чесного престолу всієї Сербської землі, Західного Примор’я і північних країв”. У грачаницькому записі від 1570 року Макарій іменується “архієпископом Печським і патріархом усіх сербів і північних країв”. У його патріаршому титулі зустрічаються чотири території: Сербія, Болгарія, Західне Примор’я і Верхнє Подунав’я, що чітко вказує, на наскільки велику територію простягалася влада Печської патріархії в другій половині XVI століття. Відомий сербський каноніст і церковний історик єпископ Никодим Мілаш повідомляє, що патріарх Макарій мав у своєму управлінні 40 єпархій.

Святитель активно відновлював стародавні храми і монастирі та будував нові. До його заслуг належить оновлення і частковий розпис Печського монастиря. Предметом особливих турбот патріарха було виховання і навчання нового покоління священнослужителів. Святитель постачав монастирі та церкви необхідним богослужбовим начинням і заохочував їхню всебічну духовну діяльність, дбав про церковне майно, особливо про монастирські маєтки. Патріарх Макарій увійшов в історію як великий поціновувач книжок, які збирав і поширював серед духовенства.

Завдяки своїй мудрій політиці та допомозі великого везиря Печський патріарх отримав від турецького султана права, аналогічні тим, якими володіли Константинопольські патріархи, набувши в такий спосіб повноважень етнарха – не тільки церковного, а й політичного глави сербського народу.Святитель Макарій отримав право управління церковним майном, збору податків, успадкування майна християн, які не залишили після себе спадкоємців, затвердження статутів ремісничих об’єднань, розгляду шлюбних спорів та інших судових питань. Таким чином патріарх Макарій займався справами, які колись підлягали веденню державної влади.При цьому він ніс важкий тягар відповідальності перед вищою турецькою владою, якій мав сплачувати великий податок.

У 1570 або 1571 році патріарх Макарій, найімовірніше, через хворобу і фізичну неміч, залишив патріарший престол. Не можна виключити і припущення, висловлене професором Радославом Груїчем, який вважав, що святитель вирішив використати сприятливі політичні обставини та зміцнити тяжко набуту самостійність Пецької патріархії, особисто обравши собі спадкоємця, для того, щоб після його смерті церковну владу знову не забрали Охридський архієпископ або Константинопольський патріарх.

Своїм наступником на патріаршому престолі Макарій зробив митрополита Герцеговинського Антонія. В одному з храмів монастиря Банья збереглася фреска, на якій зображений святитель Макарій, який передає престол своєму спадкоємцю.Будучи в чималих літах, стомлений багатьма турботами і працями видатний ієрарх Сербської Церкви відійшов до Господа на початку вересня 1574 року. Сербська Православна Церква святкує пам’ять святителя Макарія 30 серпня/12 вересня.

Знайшли помилку