Житія святих,  Червень

Святитель Левкій, єпископ Олександрійський, Врунтисіопольський

Місяця червня на 20-й день

Святитель Левкій Сповідник народився в місті Олександрії від благочестивих батьків Євдикія та Євфросинії, які дали синові ім’я Євтропій. Мати померла, коли отрокові було 11 років, а батько прийняв чернечий постриг у монастирі святого Єрмія і взяв сина з собою в обитель. Хлопчик виховувався під духовним керівництвом ігумена Микити та досвідчених монастирських старців. Він виявився дуже здібним, прекрасно вивчив Святе Письмо. Євтропій ріс тихим, лагідним і слухняним отроком. Коли йому виповнилося 18 років, помер ігумен Микита. Братія монастиря одноголосно обрала ігуменом Євтропія, хоча він ще не був пострижений у чернецтво. Вважаючи себе негідним керувати будь-ким, Євтропій відмовився. Сім років монастир святого Єрмія залишався без настоятеля. За ці роки Євтропій, подвизаючись у чернечих подвигах, досяг високого ступеня духовного життя. Одного разу Євдикій разом із двадцятип’ятирічним сином, святим Євтропієм, вирушив на свято Успіння Божої Матері в церкву Успіння, яку шанували всі, на околицях міста Олександрії. На святкуванні був присутній Еллій, єпископ Еліопольський, зі своїм кліром. Одночасно він відвідав монастир, яким керував ігумен Феодор. У тому ж монастирі зупинилися і батько з сином. Вночі Євдикію було одкровення про його швидку кончину і про те, що його син буде єпископом і просвітить світлом Христової віри місто і землю Врунтисіопольську в Італії. У цьому видінні Євтропію було передбачено нове ім’я – Левкій, що означає “Прийшов на нього Дух Господній”. У день свята в церкві Божої Матері єпископ Єллій почув голос із Неба, що благословив Левкія на архіпастирський подвиг, і наказав архідиякону спитати у тих, хто молиться, хто носить це ім’я. Потім із любов’ю благословив святого Левкія і його батька.

Ченці Єрмієва монастиря настійно просили єпископа поставити святого Левкія ігуменом обителі. Хоча подвижник, зі смирення вважаючи себе негідним, відмовлявся, але, підкоряючись єпископу, його висвятили у священний сан і поставили ігуменом.

Відтоді святий Левкій посилив подвиги, і йому була дарована від Бога благодать чудотворення і вигнання бісів. Одного разу біс, прийнявши образ величезного змія, умертвив багатьох у найближчому селищі. Святий подвижник поспішив прийти на допомогу жителям і звільнив їх від влади диявола. Бачачи це, близько трьох тисяч язичників тієї місцевості прийняли Хрещення.

У цей час мученицьки помер Олександрійський єпископ Пилип, і святий Левкій був обраний на його місце. Бачачи, що святитель Левкій навертає до християнства багатьох язичників, єпарх Сатурнін вирішив його вбити. Бажаючи захистити свого архіпастиря, деякі християни хотіли вбити єпарха. Дізнавшись про це, святитель заборонив їм заподіювати зло єпарху. Святитель Левкій оголосив пастві, що Господь велить йому йти в язичницьку країну і просвітити світлом християнської віри місто Врунтисіополь і навколишню країну. Святий архіпастир поставив замість себе гідного єпископа, взяв із собою дияконів Євсевія, Діонісія і п’ятьох учнів і поспішив на корабель, що відпливав до Італії. Дорогою до нього приєдналися пресвітери Леон і Савін, а на шляху до міста Врунтісіополь він зустрів трибуна Армалеона з 67-ма воїнами, яких навернув у християнство. У місті він став проповідувати народу про Ісуса Христа. Начальник міста, Антіох, дізнавшись, що трибун Армалеон навернувся до віри в Христа, викликав його і довго розпитував про вчення християн. Дізнавшись про святителя Левкія, правитель захотів бачити його. Під час зустрічі правитель сказав: “Якщо хочеш, щоб ми увірували в Бога, якого ти проповідуєш, благай Його послати на нашу землю дощ, якого ми не бачили вже два роки”. Святий, скликавши клір і всіх новохрещених християн, звершив старанне моління, після якого пролився рясний дощ, що напоїв висохлу землю. Бачачи диво, Антіох і все місто Врунтисіополь (27 000 осіб) прийняли Святе Хрещення. На згадку про цю подію в місті побудували церкву на честь Божої Матері, а на тому місці, де був хрещений народ, – іншу, в ім’я святого Іоанна Хрестителя.

Незабаром святитель захворів, в одкровенні йому було передбачено, що хвороба смертельна. Покликавши свого духовного сина Антіоха, святитель Левкій заповідав поховати себе на тому місці, де пристав корабель, що привіз його з Олександрії. Антіох виконав заповіт архіпастиря і поставив на цьому місці церкву в ім’я святого Левкія. До неї було перенесено мощі покійного святителя, від яких стали відбуватися численні чудотворення.

Знайшли помилку