Святитель Кирил, архієпископ Александрійський
Місяця січня на 18-й день / червня на 9-й день
Владика Кирил походив зі знатної й благочестивої християнської сім’ї. Він вивчив світські науки, у тому числі філософію, але найбільше прагнув надбати знання Святого Письма та істин християнської віри. В юності Кирил вступив до скиту святого Макарія в Нітрійській горах, де пробув шість років. Патріарх Олександрійський Феофіл (385–412 рр.) висвятив його в сан диякона, зарахував до кліру і, побачивши його обдарованість, доручив виголошувати проповіді. По смерті Феофіла Кирил одностайно був обраний на патріарший престол Олександрійської Церкви. Дбав про утвердження своєї пастви у благочесті. Його непохитна твердість у захисті віри особливо виявилися в боротьбі з Несторієм. На III Вселенському Соборі, скликаному у 431 р. в місті Ефесі, святитель Кирило був головою.
Радикалізм і категоричність Кирила легко пояснюється його способом життя і ворожістю до всього нехристиянського нітрійських монахів, у яких він виховувався сім років. Посеред безживної пустелі, у печерах, що залишилися від фараонівських содових копалень, які були перетворені на чернечі келії, провів своє отроцтво Кирил, так само, як інші його родичі. Втім, якраз його максималізм і допоміг в обґрунтуванні боголюдської природи Ісуса. У його роботах синтезовано христологічні ідеї Афанасія Олександрійського й антіохійської школи. У дискусії з антіохійцями йому вдалося знайти порозуміння в основному богословському питанні про незлитність і неподільність Божественної і людської природи Христа.
За темпераментом Кирил Олександрійський був людиною борні. І на єпископській кафедрі він проявляв себе як владний, імпульсивний чоловік. Боровся з єрессю новаціан, що відмовилися повертати у лоно Християнської Церкви тих, хто покинув її у часи гонінь. Він, користуючись підтримкою олександрійської бідноти і нітрійських монахів, закрив усі новаціанські храми, позабирав усе їхнє церковне начиння. Дуже жорсткий він був і до юдеїв.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь святителю Кириллу Александрийскому, глас 8
Правосла́вия наста́вниче,/ благоче́стия учи́телю и чистоты́,/ вселе́нныя свети́льниче,/ архиере́ев Богодухнове́нное удобре́ние,/ Кири́лле прему́дре,/ уче́ньми твои́ми вся просвети́л еси́,/ цевни́це духо́вная,// моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак святителю Кириллу Александрийскому, глас 6
Бе́здну нам уче́ний богосло́вия источи́л еси́/ я́ве от исто́чник Спа́совых,/ е́реси погружа́ющую, блаже́нне Кири́лле,/ и ста́до невреди́мо от треволне́ний спаса́ющую,/ страна́м бо всем наста́вник, преподо́бне,// я́ко Боже́ственная явля́я.
Тропaрь, глaсъ и7:
Правослaвіz настaвниче, бlгочeстіz ўчи1телю и3 чистоты2, вселeнныz свэти1льниче, ґрхіерewвъ бGодухновeнное ўдобрeніе, кmрjлле премyдре, ўчeньми твои1ми вс‰ просвэти1лъ є3си2: цэвни1це дух0внаz, моли2 хrтA бGа, сп7сти1сz душaмъ нaшымъ.
Кондaкъ, глaсъ ѕ7.
Под0бенъ: Е$же њ нaсъ:
Бeздну нaмъ ўчeній бGосл0віz и3сточи1лъ є3си2 ћвэ, t и3стHчникъ сп7совыхъ, є4рєси погружaющую, бlжeнне кmрjлле, и3 стaдо невреди1мо t треволнeній спасaющую, странaмъ бо всBмъ настaвникъ, прпdбне, ћкw бжcтвєннаz kвлsz.
Ще в розробці