Святитель Харитон Сповідник, єпископ Іконійський
Місяця вересня на 28-й день
Преподобний Харитон Сповідник постраждав в Іконії під час одного з гонінь на християн за часів імператорів Галерія (305-311), Максиміана (305-313) або Лікінії (311-324). У сповідницькому подвигу його зміцнював благодатний приклад святої первомучениці Фекли (пам’ять 24 вересня), уродженки його рідного міста, пам’ять якої він особливо глибоко шанував. Святий Харитон мужньо викрив язичницьких богів і твердо сповідав віру в Єдиного Істинного Бога – Христа-Спасителя. Святий сповідник зазнав жорстоких мук, але за промислом Божим залишився живим. Коли гоніння вщухли, святий був звільнений з ув’язнення і все своє життя присвятив служінню Господу. Прямуючи до Єрусалима на поклоніння святим місцям, він потрапив до рук розбійників. Вони зв’язали його і кинули в печеру, маючи намір потім убити, а самі поспішили на промисел. В очікуванні смерті святий палко молився, дякував Богові і просив Його сотворити з ним по волі Своїй. У цей час у печеру заповзла змія і стала пити вино з посудини, що стояла там, отруїла його своєю смертоносною отрутою. Повернувшись до печери, розбійники напилися отруєного вина і всі до одного загинули. Преподобний Харитон, віддавши подяку Богові, став подвизатися на місці свого чудесного порятунку. Награбоване розбійниками золото він роздав жебракам і в монастирі, а в розбійницькій печері влаштував церкву, навколо якої з часом утворився монастир – знаменита в Палестині Фаранська Лавра. Преподобний Харитон сам склав суворий статут для своєї обителі. Прагнучи усамітнення, преподобний пішов далі в пустелю, але й там не відкидав тих, хто потребував його духовного керівництва, і заснував ще дві обителі – Єрихонську і Сукійську, іменовану “Старою Лаврою”. Наприкінці життя преподобний Харитон подвизався в печері на горі, поблизу Сукійської обителі, але не залишав керівництва братією всіх трьох заснованих ним обителей. За переказами, преподобний Харитон склав чин чернечого постригу. Помер преподобний Харитон Сповідник у глибокій старості та був похований, за його заповітом, у Фаранській обителі, в церкві побудованій на місці розбійницької печери.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь преподобному Харитону Исповеднику, глас 8
Сле́з твои́х тече́ньми пусты́ни безпло́дное возде́лал еси́,/ и и́же из глубины́ воздыха́ньми во сто трудо́в уплодоноси́л еси́,/ и был еси́ свети́льник вселе́нныя,/ сия́я чудесы́, Харито́не о́тче наш.// Моли́ Христа́ Бо́га, спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак преподобному Харитону Исповеднику, глас 2
Наслади́вся, богому́дре, воздержа́ния,/ и пло́ти твоея́ вожделе́ния обузда́в,/ яви́лся еси́ ве́рою возраща́емь,/ и я́ко жи́зни дре́во посреде́ рая́ процве́л еси́,// Харито́не всеблаже́нне, свяще́ннейший.
Молитва преподобному Харитону Исповеднику
О, свяще́нная главо́, преподо́бне о́тче, преблаже́нне а́вво Харито́не! Не забу́ди убо́гих твои́х до конца́, но помина́й на́с всегда́ во святы́х твои́х и благоприя́тных моли́твах к Бо́гу. Помяни́ ста́до твое́, е́же са́м упа́сл еси́, и не забу́ди посеща́ти ча́д твои́х. Моли́ за ны́, о́тче свяще́нный, за де́ти твоя́ духо́вныя, я́ко име́яй дерзнове́ние к Небе́сному Царю́, не премолчи́ за ны́ ко Го́споду, и не пре́зри на́с, недосто́йных, ве́рою и любо́вию чту́щих тя́. Помина́й на́с у Престо́ла Вседержи́телева, и не преста́й моля́ся о на́с ко Христу́ Бо́гу, и́бо дана́ тебе́ бы́сть благода́ть за ны́ моли́тися. Не мни́м бо тя́ су́ща ме́ртва, а́ще бо те́лом и преста́вился еси́ от на́с, но и по сме́рти жи́в сы́й пребыва́еши. Не отступа́й от на́с ду́хом, сохраня́я на́с от стре́л вра́жиих, и вся́кия пре́лести бесо́вския, и ко́зней диа́вольских, па́стырю на́ш до́брый. Ве́дуще у́бо тя́ вои́стину и по сме́рти жи́ва су́ща, тебе́ припа́даем и тебе́ мо́лимся: моли́ся о на́с Всеси́льному Бо́гу, о по́льзе ду́ш на́ших и испроси́ на́м вре́мя на покая́ние, да невозбра́нно пре́йдем от земли́ на не́бо, от мыта́рств же го́рьких, бесо́в, возду́шных князе́й и от ве́чныя му́ки да изба́вимся, и Небе́снаго Ца́рствия насле́дницы да бу́дем со все́ми пра́ведными, от ве́ка угоди́вшими Го́споду на́шему Иису́су Христу́, Ему́же подоба́ет вся́кая сла́ва, че́сть и поклоне́ние, со Безнача́льным Его́ Отце́м и с Пресвяты́м и Благи́м и Животворя́щим Его́ Ду́хом, ны́не и при́сно, и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Тропaрь, глaсъ и7:
Слeзъ твои1хъ течeньми пустhни безпл0дное воздёлалъ є3си2, и3 и5же и3з8 глубины2 воздыхaньми, во сто2 трудHвъ ўплодоноси1лъ є3си2, и3 бhлъ є3си2 свэти1льникъ вселeнныz, сіsz чудесы2, харітHне џтче нaшъ: моли2 хrтA бGа, сп7сти1сz душaмъ нaшымъ.
Кондaкъ, глaсъ в7.
Под0бенъ: Въ мл7твахъ:
Наслади1всz, бGомyдре, воздержaніz, и3 пл0ти твоеS возделBніz њбуздaвъ, kви1лсz є3си2 вёрою возращaемь, и3 ћкw жи1зни дрeво посредЁ раS процвёлъ є3си2, харітHне всебlжeнне сщ7eннэйшій.
Ще в розробці
