Святитель Каліник I, патріарх Константинопольський

Місяця серпня на 23-й день

Святитель Каліник, патріарх Константинопольський (693-705), спочатку був пресвітером у храмі Пресвятої Богородиці у Влахерні, а 693 року, після смерті патріарха Павла (686-693), був возведений на Константинопольський престол. У той час царював жорстокий Юстиніан II (685-695). Він почав будівництво палацу поблизу самої церкви Пресвятої Богородиці і вирішив зруйнувати її. Імператор наказав патріарху Калінику дати благословення на розбирання храму. Патріарх відповів, що має молитви лише на творення храмів, а не на руйнування. Коли храм було зруйновано, він зі сльозами вигукнув: “Слава Тобі, Господи, що терпить усе”.

Незабаром Юстиніана спіткало покарання Боже. Його скинули з престолу і заслали в ув’язнення до Херсона, де йому відрізали ніс (від чого він і отримав прізвисько “Коротконосий”). На престол вступив Леонтій (695-698). Через 10 років Юстиніан утік зі свого ув’язнення, зібрав військо і підступив до Константинополя. Він обіцяв патріарху й імператору, що, увійшовши в місто, нікому не заподіє жодного зла, і дав у тому клятву перед Хрестом, Євангелієм і Святими Тайнами. Однак, увійшовши до Константинополя, він негайно порушив клятву і почав винищувати іменитих громадян і народ, а імператора обезголовив. Святого патріарха Каліника повелів схопити, виколоти йому очі, відрізати язик і ніс і замурувати живого в кам’яній стіні в Римі. Через 40 днів загородження відпало, святитель Каліник був знайдений живим, хоча від знемоги він ледь дихав і через 4 дні помер († 705). Папі Римському Іоанну VI (701-705) у тонкому сні з’явилися апостоли Петро і Павло і веліли поховати святителя Каліника в Апостольській церкві в Римі.