Святитель Іоанн, архієпископ Новгородський
Місяця вересня на 7-й день
Святитель Іоанн був родом із Новгорода, з малого віку присвятив себе на служіння Богу. Прийняв чернецтво з ім’ям Ілля в заснованій ним самим обителі.
За своє благочестиве життя в 1165 р. був обраний архієпископом Новгорода. За заступництва Богоматері відбувся чудесний порятунок Новгорода від навали суздальців 25 лютого 1170 р. Дбаючи про духовні потреби своєї пастви, побудував у Новгороді сім храмів. Святий прославився і благочестивим життям: був вельми милостивий, вирізнявся лагідністю і нелицемірною любов’ю.
Через злобу диявольську його звинуватили в нечистому житті й вигнали з Новгорода. Новгородці посадили святителя на пліт і пустили вниз по Волхову. Але Господь дивом напоумив їх: пліт поплив вгору, проти течії. Розкаявшись, люди зі сльозами благали святителя повернутися. Незлобивий архіпастир пробачив їх і з великим торжеством повернувся на свою кафедру.
Дізнавшись про наближення своєї кончини, святитель прийняв схиму з колишнім ім’ям Іоанн і мирно відійшов до Господа 7 вересня 1186 р. Нетлінні мощі святителя Іоанна були віднайдені в 1439 р.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь святителю Иоанну, архиепископу Новгородскому, глас 8
Днесь све́тло красу́ется сла́внейший Вели́кий Но́вград,/ име́я мо́щи твоя́ в себе́, святи́телю Иоа́нне,/ я́ко со́лнечныя лучи́ испуща́ющия/ и подаю́щия исцеле́ния притека́ющим к ра́це моще́й твои́х./ Моли́ся Христу́ Бо́гу изба́вити град сей невреди́мь от ва́рварскаго плене́ния,/ и междоусо́бныя бра́ни, и о́гненнаго запале́ния,/ святи́телю богому́дре и чудоно́сче,/ Небе́сный челове́че и земны́й А́нгеле:/ да соше́дшеся любо́вию в па́мять твою́,/ све́тло пра́зднуем, в пе́снех и пе́ниих ра́дующеся/ и Христа́ сла́вяще, тебе́ такову́ю благода́ть дарова́вшаго исцеле́ний// и Вели́кому Нову́граду заступле́ние и утвержде́ние.
Ин тропарь святителю Иоанну, архиепископу Новгородскому, глас 4
Го́споди Бо́же наш,/ творя́й при́сно с на́ми по Твоему́ смотре́нию,/ не оста́ви ми́лости Твоея́ от нас,/ но моли́твами святи́теля Твоего́ Иоа́нна// в ми́ре устро́й живо́т наш.
Тропaрь, глaсъ и7:
Днeсь свётлw красyетсz слaвнэйшій вели1кій н0вградъ, и3мёz м0щи тво‰ въ себЁ с™и1телю їwaнне, ћкw с0лнєчныz лучы2 и3спущaющыz, и3 подаю1щыz и3сцэлє1ніz притекaющымъ съ вёрою къ рaцэ мощeй твои1хъ. моли1сz хrтY бGу, и3збaвити грaдъ сeй невреди1мь t вaрварскагw плэнeніz, и3 междоус0бныz брaни, и3 џгненнагw запалeніz, с™и1телю бGомyдре и3 чудон0сче, нбcный человёче, и3 земнhй ѓгGле: да сошeдшесz люб0вію въ пaмzть твою2, свётлw прaзднуемъ, въ пёснехъ и3 пёніихъ рaдующесz, и3 хrтA слaвzще, тебЁ таковyю бlгодaть даровaвшаго и3сцэлeній, и3 вели1кому новyграду заступлeніе и3 ўтвержeніе.
Кондaкъ, глaсъ д7.
Под0бенъ: Вознесhйсz:
Возвесели1сz kвлeннw чcтнaz цRковь хrт0ва, въ пaмzть днeсь приснословyщагw с™и1телz їwaнна, t вели1кагw новaграда возсіsвшагw: и3 всю2 странY ўдиви1вшагw преслaвными чудодэ‰ніи, и3 всёми добродётельми ўкраси1вшагwсz: и3 по преставлeніи бо честн0е тёло є3гw2 њбрётесz нетлённо, и3сточaющее вє1ліz чудесA. тёмже зовeмъ є3мY: q всебlжeнне, моли2 хrтA бGа непрестaннw њ всёхъ нaсъ.
Ще в розробці