Святитель Гурій, архієпископ Казанський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця червня на 20-й день — перенесення мощей / жовтня на 4-й день — знайдення мощей, Собор Казанських святих / грудня на 5-й день / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Тверських святих (перехідне)

Святитель Гурій, перший архієпископ Казанський, у миру Григорій Руготін, був родом із дворян колишнього містечка Радонежа. У молодих літах він вступив на службу до князя Івана Пенькова. Князь був такий задоволений його служінням, що доручив йому управління всім домом.

Але ця довіра тривала недовго. Інші служителі князя через заздрість до Григорія звели на нього наклеп, що він перебуває у злочинному зв’язку з княгинею. Роздратований хибною звісткою князь наказав посадити Григорія до темниці, навмисне влаштованої в глибоко викопаній ямі. Там нудився безневинний мученик два роки, бо через два роки двері темниці вільно відчинилися.

Вважаючи свій порятунок дією Промислу Божого, він зрікся світу і попрямував до обителі преподобного Іосифа Волоколамського. Там він прийняв чернецтво з ім’ям Гурій і невдовзі, в 1522 році, був поставлений ігуменом обителі.

Згодом святий був переведений до Селіжарового монастиря, а 3 лютого 1555 року був висвячений на архієпископа нової Казанської єпархії. Гурій влаштував там два училищні монастирі для навчання дітей християн та язичників; крім того, під власним особливим наглядом спорудив кам’яний кафедральний собор в ім’я Благовіщення Пресвятої Богородиці.

Піклуючись про паству свою, святитель Гурій примножив її, навернувши багатьох магометан до християнської віри. 4 грудня 1563 року він преставився, прийнявши за два дні до смерті схиму. Мощі його були знайдені 4 жовтня 1595 року.

1630 року чесні останки святителя Гурія були перенесені зі Спасо-Преображенського монастиря до кафедрального Казанського Благовіщенського собору. З 1918 року вони перебували в Казанському Богородичному монастирі, а потім знаходилися в парафіяльній церкві Параскеви П’ятниці, у Петропавлівському соборі, а з середини 1930-х років вони були перенесені до церков святих благовірних князів Феодора, Давида і Константина, чудотворців Ярославських, на Арському кладовищі, де й спочивають донині.

Тропарі, кондаки, молитви та величання