Святитель Гонора́т, єпископ Арльський

Місяця січня на 16-й день

Святий Гонорат (429 р.) народився в другій половині IV століття в бельгійській Галлії в аристократичній родині. Його батько противився прагненню сина до благочестивого життя. Проте Гонорат не тільки не полишив свого прагнення, а й надихнув своїм прикладом старшого брата Венанція.

Подвижники влаштували у своєму будинку притулок для мандрівників, дбали про подорожніх. Через деякий час Гонорат і Венанцій вирішили стати відлюдниками. Вони знайшли собі наставника, прп. Капрасія, людину освічену і близьку до них за походженням. Залишивши рідний дім, вони попрямували на Схід (Палестину, Сирію, Єгипет), щоб познайомитися з чернечою традицією. Дорогою Венанцій помер. Гонорат повернувся в Південну Галію й оселився в печері в гірському масиві Естерель.

Потім близько 400 року він переселився на один із Леринських островів (суч. Saint-Honorat). Навколо Гонората зібралася невелика громада учнів, яка упорядковувалася і розросталася. Незабаром пустельний острів став одним із найбільших чернечих центрів Заходу.

427 року Гонорат був обраний єпископом Арелата (суч. Arles). Гонорат був справжнім архіпастирем. 429 року, відчувши наближення смерті, Гонорат запропонував як свого наступника Іларія, вихованця Леринського монастиря.

Гонорат був похований в арелатському некрополі “Єлисейські поля” (суч. Alyscamps), у базиліці мученика Генесія. 1391 року мощі було перенесено до Лерінського монастиря. Під час революції уряд конфіскував дорогоцінну срібну раку, а самі мощі для більшого збереження розподілив Граський єпископ по різних церквах його діоцезу.

Наприкінці XX століття частка мощей була повернута Лерінському монастирю.