Святитель Герасим, патріарх Александрійський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 15-й день

Святитель Герасим народився в Хандаці на острові Крит. Першим учителем майбутнього патріарха був його батько – протопресвітер Феодор. Після домашнього виховання і навчання батьки відправили його до Венеції для здобуття вищої освіти у венеціанській Флангіановій колегії. Там він протягом небагатьох років набув ґрунтовних знань і вивчив мови: грецьку, латинську та єврейську.
Під час перебування його в Європі турки оволоділи Хандаком після довготривалої облоги. Дізнавшись про долю своєї батьківщини і про смерть батька свого, Герасим пішов до Пелопоннесу, де зустрівся з багатьма співвітчизниками своїми, котрі уникли рабства і безчестя, і звідти переселився в Касторію.
У тамтешній митрополії, яка тоді залежала від Охридського архієпископства, призначили його вчителем і проповідником. Благочестя і дар проповідника привернули до нього місцевих християн, і він був висвячений на осиротілу кафедру Касторійську і став їхнім архіпастирем, але ненадовго. Деякий час керував Адріанопольською кафедрою.
Після смерті патріарха Александрійського Парфенія (він же Прохор), який загинув у Смирнському храмі від землетрусу 1688 року, Герасим був обраний новим патріархом. Патріарх вирізнявся ревним і святим життям, котре відзначалося рисами юродства Христа заради.
Був звинувачений у нововведеннях у чин Божественної літургії в момент преложення Святих Дарів. Справа дійшла до Вселенського патріарха, і патріарх Герасим був виправданий.
Керував Православною Церквою в Єгипті протягом 22 років. Різні утиски від турків і непослух самих християн спонукали його відмовитися від патріаршества, і він, обравши наступником собі Лівійського митрополита Самуїла, родом хіосця, покинув свою кафедру 20 січня 1710 року та вирушив на Афон, де незабаром помер.
Святителя Герасима прославила Александрійська Православна Церква, після чого рішенням Священного Синоду від 7 травня 2003 року його пам’ять було внесено до диптиху святих Руської Православної Церкви.