Святитель Геннадій, патріарх Константинопольський

Місяця серпня на 31-й день

Святитель Геннадій, патріарх Царгородський, був поставлений на престол Константинопольської Церкви 458 року, за царювання святого благовірного царя Лева Великого (457-474). Про його життя відомо з книги “Луг духовний”, де були записані розповіді ченців обителі Салама (поблизу Олександрії) преподобних Софронія та Іоанна. Ці ченці за патріарха Геннадія були кліриками Константинопольської Церкви. Святитель Геннадій вирізнявся лагідністю, терпінням, чистотою і стриманістю. Про силу його молитви можна судити з такого випадку: у церкві святого мученика Елевферія в Константинополі був негідний клірик Харисим, який проводив життя в лінощах, нечистоті й навіть займався розбоєм і чаклунством. Святитель Геннадій довго з лагідністю і терпінням умовляв його, але Харисим не змінював своєї поведінки. Патріарх вдався до суворості і повелів дати негідному клірику кілька ударів для напоумлення. Але і після покарання він не виправився. Тоді святитель Геннадій доручив своєму посланцю звернутися від його імені до святого мученика Елевферія (пам’ять 4 серпня), у церкві якого служив Харисим. Прийшовши до храму, посланець патріарха став перед вівтарем, простягнув руку до гробу мученика і сказав: “Святий мученик Елевферій! Патріарх Геннадій сповіщає тобі через мене грішного, що клірик Харисим, який служить у твоєму храмі, чинить багато беззаконь і творить спокуси; тому ти або виправ його, або відсіки його від Церкви”. Наступного ранку Харисима знайшли мертвим. Інший випадок, який свідчить про велику силу молитви святителя Геннадія, стався з одним живописцем, який наважився написати образ Христа, надавши Спасителю риси язичницького божества Зевса. Рука живописця, яка вчинила таке святотатство, негайно висохла. Живописець приніс у церкві покаяння, сповідавши при всіх свій гріх патріарху. Святитель Геннадій помолився за того, хто згрішив, і рука живописця зцілилася.

Для усунення беззаконних дій і лжевчень, що виникли в Церкві, святитель Геннадій скликав Помісний Собор, на якому було засуджено єресь Євтихія та заборонено симонію (висвячення в сан за мзду). Святитель дбав про те, щоб особи, які бажали прийняти священний сан, були добре знайомі зі Священним Писанням і знали напам’ять Псалтир.

Під час патріаршества святителя Геннадія в Константинополі було побудовано храм на честь святого Іоанна Предтечі. Тоді ж якийсь сенатор Студій, що прийшов із Риму, заснував монастир, який став відомий згодом як “Студійський”. Церковним економом при святому патріархові Геннадії був преподобний Маркіян (пам’ять 10 січня). Святитель висвятив у пресвітера преподобного Даниїла Стовпника (пам’ять 11 грудня). Святитель Геннадій був автором бесід і тлумачення на пророка Даниїла (твори до нас не дійшли). Відоме його “Окружне послання проти симонії”, затверджене Собором 459 року. Святитель Геннадій керував Константинопольською Церквою 13 років. Він мирно помер у 471 році.

Одного разу під час нічної молитви святителю було сповіщено, що після його смерті на його паству будуть сильні напади ворога. Він невпинно молився за мир Церкви, щоб Господь зберіг її нездоланною вратами пекла.