Святитель Феодор, єпископ Ростовський і Суздальський p1eb8hqrkp1ojp1lrh17cp3ud19vf3
Житія святих,  Червень

Святитель Феодор, єпископ Ростовський і Суздальський

Місяця червня на 8-й день

Святитель Феодор, єпископ Суздальський, був родом із Греції. Він прибув до Київської Русі з Константинополя у свиті духовних осіб, які супроводжували святителя Михаїла, митрополита Київського (†992; пам’ять 30 вересня/13 жовтня), що хрестив великого князя Володимира 987 року в Корсуні. За свідченням Кормчої XIII століття, список зі ще давнішої, рівноапостольний великий князь Володимир (†1015 р.) говорив про себе: “Прием Святое Крещение и прослави Бога, яко сподобити прияти таковую благодать преосвященным митрополитом Михаилом, и взях его, первого митрополита, от патриарха и от всего собора, почтеннаго лампадою и саком, яко второго патриарха, с ним же крестих всю Русскую землю”.

Після Хрещення киян влітку 988 року великий князь Володимир разом із синами та першим митрополитом Київським Михаїлом об’їжджали руські міста, ревно поширюючи християнство. До Чернігова, Білгорода, Переяславля, Новгорода, Володимира Волинського було поставлено єпископів. 990 року митрополит Михаїл висвятив у сан єпископа святителя Феодора, який супроводжував його, і призначив його на новозбудовану кафедру в Ростові Великому.

Рукописне житіє святителя Леонтія Ростовського (†1164; пам’ять 23 травня/5 червня) свідчить: “Був перший єпископ Ростова Феодор, і хрести Ростовську землю і Суздальську”.

Святитель Феодор одразу ж розпочав будівництво першого в Ростові християнського храму, спочатку дерев’яного. Він був освячений на честь Пресвятої Богородиці і простояв 168 років.

Ростовські жителі спочатку, будучи ще язичниками, досить вороже зустріли і самого архіпастиря, і всі його починання. Безліч образ довелося винести святителю від ідолопоклонників, підбурюваних волхвами. Утиски з їхнього боку дедалі збільшувалися, тому 992 року єпископ Феодор змушений був покинути Ростов Великий.

За висловом Степової книги, святитель “виснажився” від наполегливих язичників і “невірних людей”, які не приймали Хрещення.

Святитель Феодор оселився в місцевості, де пізніше виникло місто Суздаль. У короткій рукописній оповіді про святителя Феодора, що зберігалася в ризниці суздальської соборної церкви, розповідається: “Прийняв святитель Феодор паству словесних овець у Суждальській країні і, бачачи їх затьмареними, почав, покладаючи на Бога надію, сіяти насіння слова Божого, ідольські капища руйнуючи; храми ж святі на славу Божу творячи та прикрашаючи. Зряще бо народи богоугодне житіє його і лагідну вдачу, і чуючи богодухновенне вчення його, по премногу дивувалися, наверталися до віри Христової і прийняли Святе Хрещення”. Таким чином, Суздальська місцевість, що входила в той час і в наступні два століття до складу Ростовської єпархії, зобов’язана християнською просвітою святителю Феодору, який тому і був названий згодом Суздальським.

Оскільки за списками Ростовських єпископів XIV століття перед св. Леонтієм тричі поставляється в Ростові Феодор, то це наводить на думку, що св. Феодор із суздальського усамітнення знову повертається до Ростова на кафедру. Це підтверджується і рукописним житієм св. Леонтія; тут сказано про рівноапостольного кн. Володимира: “Феодора єпископа посла в Ростов з князем Борисом”. Оскільки ж відомо, що св. кн. Борис був посланий до Ростова 1010 року на місце князя Ярослава, який вступив до Новгорода, то прибуття св. Феодора до Ростова разом із князем Борисом було також не раніше 1010 року. Цього разу він пробув у Ростові, ймовірно, до 1014 року, поки не викликаний був кн. Борис хворим батьком до Києва. Страждальна смерть св. кн. Бориса і кривава боротьба Ярослава з братовбивцею Святополком, що послідувала за нею, були сприятливі тільки для фанатиків язичництва, і блаженному єпископу важко було в такий час утриматися в Ростові. У згаданому житії св. Леонтія сказано, що блаженний Феодор, прибувши з князем Борисом до Ростова, хоча старанно трудився над просвітництвом народу святою вірою, але невір’я глибоко пустило коріння в народі, проповідника “вигнано бисть”.

Єпископ Феодор помер у Суздалі, але літописи не повідомляють року його блаженної кончини; за деякими порівнянними даними її можна віднести не пізніше 1023 року.

Дата прославлення святителя достеменно невідома, але, відповідно до стародавнього переказу, обрітення його святих мощей відбулося ще до навали хана Батия, тобто до 1237 року.

У 1754 році єпископ Суздальський Порфирій пропонував Святішому Синоду оглянути мощі єпископа Феодора. Указом від 27 серпня 1755 року Святійший Синод ухвалив: “Немає жодного сумніву, знову оглядати немає потреби, а залишити в такому ж, як донині були, стані і шануванні”.

У 1794 році стараннями преосвященного архієпископа Володимирського і Суздальського Віктора нетлінні мощі святителя Феодора поклали в раку з позолоченого срібла, і вони відкрито спочивали відтоді з лівого боку від іконостаса в суздальському соборному храмі на честь Різдва Богородиці.

Над мощами святителя ще з 1635 року існує настінний напис:
“У літо 6948 перший благовірний і великий князь Володимир просвіти Суздальську землю Святим Хрещенням і паству вручи єпископу Феодору”.

Над гробницею святителя, який спочив у Суздалі, у XVI столітті був покладений дорогий покров із таким шитим написом: “Лета 7089 (1581), молячись Пресвятій Богородиці і великому чудотворцю єпископу Феодору Суздальському, поклала цей покров на великого чудотворця єпископа Феодора князя Володимира Андрійовича княгиня Євпраксія”. 1633 року Суздальський архієпископ писав у Суздальський Дівочий монастир: “Молитви великих святителів чудотворців Суздальських Іоанна і Феодора нехай будуть із вами”.

Але безбожна година 20-го століття торкнулася і Суздальського собору. За радянських часів він був закритий і почав занепадати. Як часто траплялося, мощі святителя для атеїстичної пропаганди були виставлені в музеї. Лише в 60-х роках 20-го століття почалася реставрація собору, а перші урочисті богослужіння в соборі відбулися 1991 року. На щастя, мощі святителя Феодора збереглися і були передані Церкві. Однак наразі собор Різдва Богородиці перебуває у спільному віданні Православної Церкви та Володимиро-Суздальського музею-заповідника, і хоча в храмі проводять регулярні служби, але решту часу його відкрито тільки як музейну експозицію. Тому нині чесні мощі святителя Феодора спочивають у Казанському храмі на Торговій площі міста Суздаля.

Служба святителю Феодору, а також його житіє написані ченцем Григорієм, який подвизався в Суздальському Євфимієвому монастирі, заснованому в XIV столітті.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь святителю Феодору, епископу Ростовскому и Суздальскому, глас 8

В моли́твах бдя, се́рдцем же о ста́де твое́м вы́ну боле́знуя,/ уче́нием свои́м всех просвети́л еси́, Фео́доре прему́дре,/ те́мже Христа́ Бо́га моли́,// в день па́мяти твоея́ дарова́ти нам ве́лию ми́лость.

Кондак святителю Феодору, епископу Ростовскому и Суздальскому, глас 3

Я́ко ве́лие со́лнце,/ возсия́ пресла́вная па́мять твоя́, прему́дре Фео́доре,/ в не́йже подава́еши в беда́х су́щим спасе́ние,/ притека́ющим к тебе́ усе́рдно,/ благода́тию, е́юже облагодати́ тя Христо́с// в жи́зни несконча́емой.

Молитва святителю Феодору, епископу Ростовскому и Суздальскому

О, вели́кий архиере́ю Бо́жий, Фео́доре треблаже́нне! Иже град Су́ждаль и окре́стныя гра́ды и страны́ святы́м Креще́нием просвети́вый и от тьмы неве́дения к све́ту Богоразу́мия приведы́й, пе́рвый во благода́ти Правосла́вныя ве́ры нам па́стырь и уго́дник Госпо́день, А́нгельскаго жития́ ревни́тель и апо́столов подо́бник, гра́ду Су́ждалю защи́титель и всем, с ве́рою к тебе́ притека́ющим, помо́щник ве́лий и засту́пник те́плый! Услы́ши нас, гре́шных и недосто́йных раб твои́х, в час сей к тебе́ моле́ние сие́ принося́щих, помяни́ нас у Престо́ла Влады́ки Царя́ Вседержи́теля Бо́га и помоли́ся о нас, гре́шных, я́ко да изба́вит нас от всех бед и зол, мир же и благоде́нствие нам да́рует. Ей, уго́дниче Бо́жий и святи́телю Фео́доре! Сохрани́ страну́ на́шу, град твой Су́ждаль и вся́кия гра́ды и ве́си от гла́да, губи́тельства, тру́са и пото́па, огня́, меча́, наше́ствия иноплеме́нных, и междоусо́бныя бра́ни, и от напра́сныя сме́рти, и от нападе́ния вра́жия, и от тлетво́рных ве́тров, и от смертоно́сныя я́звы, и от вся́каго зла. Бу́ди нам помо́щник и засту́пник во всей жи́зни на́шей, и изба́ви нас от оби́дящих и ненави́дящих челове́к, непра́ведно на ны востаю́щих, и от всех ви́димых и неви́димых сопротивле́ний вра́жиих, и спасе́ны нас предста́ви в День стра́шнаго и гро́знаго прише́ствия Госпо́дня, и сподо́би нас улучи́ти десна́го стоя́ния во блаже́нном Ца́рствии Христа́ Бо́га. Я́ко Тому́ подоба́ет вся́кая сла́ва, честь и поклоне́ние, со Безнача́льным Его́ Отце́м и Пресвяты́м, и Благи́м, и Животворя́щим Его́ Ду́хом, ны́не, и при́сно, и во ве́ки веко́в. Ами́нь.

 

Ще в розробці

Знайшли помилку