Святитель Феодор, єпископ Едеський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця липня на 9-й день

Святитель Феодор, єпископ Едеський, народився в сирійському місті Едесі. Усе життя святого угодника було яскравим свідченням великих діл Бога, Який прославляє Своїх святих.

У двадцять років, втративши батьків і роздавши свій маєток жебракам, він вирушив до Єрусалима, де в Лаврі преподобного Савви Освященного прийняв постриг. Через дванадцять років старанного чернечого послуху і двадцять чотири роки повного затвору й великої стриманості Господь покликав мужнього подвижника до єпископства, щоб він світив світові. Після смерті єпископа Едеси не знайшлося гіднішого наступника, ніж Феодор, і за спільною згодою Антіохійського та Єрусалимського патріархів, а також духовенства й мирян цей чудовий чоловік був обраний на єпископа.

Нелегко було святому Феодору залишати свою безмовність, але він скорився волі Божій і вступив в управління Едеською Церквою. Це сталося під час царювання грецького імператора Михаїла і матері його Феодори (842–855). Під час звершення над преподобним Феодором єпископської хіротонії сталося велике чудо. Народ побачив білосніжного голуба, який ширяв під куполом храму, а потім опустився на главу поставленого.

Розпочавши управління паствою, святитель Феодор віддав служінню всі свої духовні дари. Він був зразком для вірних у слові, в житті, в любові, прикладом свого святого подвижницького життя наставляв вручену йому Богом паству на шлях спасіння. Багато сил поклав Феодор у боротьбі з єретиками, твердою рукою захищаючи Церкву від спокус і різнодумства. Утіхою та підтримкою святителю Феодору служило духовне спілкування з прозорливим старцем і стовпником преподобним Феодосієм, який подвизався недалеко від міста поблизу монастиря святого великомученика Георгія.

З благословення старця святитель Феодор здійснив подорож у Багдад до халіфа Мавія зі скаргою на несправедливі утиски православних. Прийшовши до Мавія, святитель знайшов його тяжко хворим. Прикликавши на допомогу Господа, святий єпископ кинув у посудину з водою трохи землі від Гробу Господнього й дав халіфу випити, і хворий зцілився. Вдячний Мавій, відчувши прихильність до святого, з задоволенням слухав його повчання і, зрештою, разом з трьома наближеними прийняв Святе Хрещення з ім’ям Іоанн.

Невдовзі за відкрите сповідання перед мусульманами своєї віри в Христа халіф Іоанн був убитий разом зі своїми наближеними. З’явившись уві сні одночасно святителю Феодору і стовпнику Феодосію, він повідав про те, що сподобився постраждати за Христа, причислений до лику мучеників і скоро зустрінеться з ними в Царстві Небесному. Це було вказівкою угоднику Божому, що смерть його наближається. Через три роки, усамітнившись знову в Лаврі святого Савви Освященного, він мирно відійшов до Господа (IX).

Святитель Феодор Едеський залишив християнам свої повчальні творіння. Житіє святителя Феодора Едеського було улюбленим читанням на Русі в ХVI–ХVII століттях і збереглося в багатьох рукописах.

Тропарі, кондаки, молитви та величання