Священномученики Стефан Луканін пресвітер, Георгій Бегма і Нестор Гудзовський диякони

День пам'яті (н. ст.)

Місяця липня на 10-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / місяця січня на 29-й день — Собор Єкатеринбурзьких святих

У серпні 2009 року багатюща історія села Колчедан Кам’янського району поповнилася ще однією сторінкою: до односельців через дев’яносто років повернулися їхні пастирі — розстріляні 1918 року священник Стефан Луканін і диякони Георгій Бегма та Нестор Гудзовський. У центрі села біля пам’ятника загиблим під час Другої світової війни з’явився скромний дерев’яний хрест з іменами колчеданських новомучеників.

Мало хто із колчеданців знає про те, що в їхньому селі колись було дві церкви: одна знаходилася у жіночому Покровському монастирі, а інша, на честь Стрітення Господнього, у центрі села. Від останньої каменя на камені не залишилося, а саме місце зайняте приватною лісопилкою. На місці колишнього Покровського жіночого монастиря, у свою чергу, розташувалася школа-інтернат, від церкви теж залишився тільки фундамент. На відміну від інших сіл, де церковні будівлі використовували під клуби, склади і майстерні, у Колчедані стерли з лиця землі всі нагадування про Божі доми.

За одним із припущень, черниці поховали вбитих священнослужителів у церковній огорожі. Приблизно на цьому місці й вирішили поставити поклонний хрест родичі диякона Георгія.

— Моя бабуся — одна із п’ятьох дітей диякона Георгія, — розповідає його правнук Олексій Дмитрович Лобанов. — Вона часто розповідала про свого батька. Як після його вбивства вони разом з мамою, жебракуючи по селах, пішли до Єкатеринбурга, де їх прихистили родичі. На станції Синара розстріляли тоді ще одного нашого родича — протоієрея Свято-Троїцького собору Василія Побєдоносцева. Він був двоюрідним братом мого прадіда.

Донька Георгія Бегми часто відвідувала Колчедан, знаючи, що тут знаходиться його могила. Саме вона зберегла фотоархів сім’ї Бегма, і зараз ми знаємо, який вигляд мали колчеданські мученики.

Олексій Лобанов скрупульозно збирає відомості про свого предка, намагається дізнатися місце, звідки пішов їхній рід, як прадід з’явився на Уралі. А коли сім’я дізналася про причислення прадіда до лику святих, вирішено було поставити на ймовірному місці поховання поклонний хрест.