Священномученики Маркелін, папа Римський, і мученики Клавдій, Кирін і Антонін

День пам'яті (н. ст.)

Місяця червня на 7-й день

Святий Маркелін був папою Римським у розпал гоніння на християн за Діоклітіана та Максиміана (284–305), коли протягом тільки одного місяця було закатовано сімнадцять тисяч людей. У той час був схоплений і папа Маркелін. Злякавшись жорстоких мук, він запалив фіміам і приніс жертву ідолам. Імператор назвав його своїм другом і одягнув у розкішний одяг. Терзаний докорами сумління, він гірко плакав про те, що, спонукаючи багатьох до прийняття мук за Христа, сам подав своїй пастві приклад малодушності.

У той час у місті Сінуесса, що в Кампанії, засідав Собор із ста вісімдесяти єпископів і пресвітерів. Папа Маркелін з’явився на засідання Собору у волосяниці, з посипаною попелом головою і просив судити його за зречення. Отці Собору сказали: «Засуди себе сам своїми устами. Із твоїх уст вийшов гріх, хай твоїми ж устами буде виголошено і осуд. Ми знаємо, що і святий Петро зі страху зрікся Христа, але гірко оплакав свій гріх і знову отримав благовоління у Господа».

Тоді Маркелін виголосив собі вирок: «Я визнаю себе позбавленим священного сану, якого я недостойний. Нехай після смерті тіло моє не поховають, а кинуть на поживу псам; нехай буде проклятий той, хто наважиться поховати його».

Після повернення до Рима Маркелін вирушив до імператора, кинув йому під ноги подарований ним дорогий одяг і сказав, що він гірко кається у своєму зреченні від Христа. Розгніваний імператор наказав мучити його і засудив до смерті.

Старанно помолившись Господу Іісусу Христу, Котрий милостиво приймає грішників, які каються, мученик з готовністю підставив свою голову під меч. З ним були обезголовлені і святі мученики Клавдій, Кирін і Антонін († 304).

Тіло святого Маркеліна тридцять шість днів валялося при дорозі. Явившись новопоставленому папі святому Маркелу, святий апостол Петро сказав: «Чому ти до цього часу не віддаси похованню тіло Маркелінове?» «Я боюся його клятви», – відповів святий Маркел. «Хіба ти не пам’ятаєш, — сказав апостол, — написаного: “Хто смиряє себе, той піднесеться”. Піди і з честю поховай тіло його».

Виконуючи веління апостола, святий Маркел поховав тіло святого папи Маркелліна в гробниці, влаштованій для поховання тіл мучеників знатною римлянкою Прискіллою, біля Самарської дороги.