Священномученики Іпатій, єпископ, і Андрій, пресвітер

Місяця вересня на 21-й день

Священномученики Іпатій, єпископ міста Ефеса, і пресвітер Андрій постраждали у VIII столітті за часів імператора іконоборця Лева Ісаврянина (717-741). В юності вони навчалися разом в одній обителі. Святий Іпатій прийняв чернецтво, а святий Андрій став кліриком і старанно навчав народ християнської віри. Коли імператор Лев Ісаврянин почав переслідувати шанувальників святих ікон, а святі ікони викидати з храмів, зневажати їх ногами і спалювати, святі Іпатій та Андрій стали на захист іконошанування, переконуючи свою паству зберігати вірність православ’ю. Імператор, бажаючи переконати святих, закликав їх до себе і влаштував диспут про іконошанування, на якому святі Іпатій і Андрій зуміли послідовно захистити православне шанування ікон. Мучеників кинули в темницю і довго тримали там, сподіваючись, що це змусить святих відмовитися від своїх переконань, але святі залишилися непохитними. Тоді імператор наказав катувати мучеників. Їх били, здерли з голів шкіру з волоссям, бороди вимазали смолою і підпалили, на головах мучеників спалювали святі ікони. Усі муки святі терпляче терпіли і залишилися живі. Цар велів волочити святих по місту на посміховисько всім людям і тільки після цього їх умертвили. Тіла святих Іпатія та Андрія кинули на поталу псам, але віряни благоговійно віддали їх похованню.