Священномученик Зотик пресвітер, сиріт годувальник

Місяця грудня на 30-й день

Священномученик Зотик, сиріт годувальник, знатний і багатий римлянин, перебував на службі у святого Костянтина Великого (306–337). Коли цар переніс столицю з Риму до Константинополя, туди переселився і Зотик. Незабаром, однак, відкинувшись мирських почестей, він прийняв священний сан, став приглядати у своїй хаті і годувати жебраків та мандрівників. Потім, отримавши гроші від святого Костянтина, влаштував лікарню та будинок, де приймав прокажених, викуповуючи їх у воїнів, яким було наказано топити хворих у морі.

Коли на престол вступив син святого царя Костянтина, Констанцій (337-361), послідовник аріанської єресі, на святого було донесено, що він одержав від покійного імператора великі гроші. Допитаний про це, святий Зотик показав імператору влаштовані ним лікарню та будинок. Констанцій розгнівався, бо вважав, що на отримані від його батька гроші святий Зотик придбав коштовності і хотів отримати їх назад. Він наказав прив’язати святого Зотика до диких мулів, які вели святого по камінню. Все тіло його було роздерте, і святий мученик віддав душу Богові. На місці його смерті забило джерело чистої води, від якої багато хто отримував зцілення.