Преподобномученики Єпіктет пресвітер та Астіон чернець

День пам'яті (н. ст.)

Місяця липня на 7-й день

Преподобномученики Єпіктет пресвітер та Астіон чернець жили за царювання римського імператора Діоклітіана в одній зі східних областей Римської імперії. Доброчесний пресвітер Єпіктет з юності присвятив своє життя Богові. Він здобув дар чудотворіння, і по його молитвам відбувалися численні зцілення тих, хто страждав від нечистих духів та різних хвороб.

Одного разу до святого Єпіктета зайшов під час прогулянки знатний юнак-язичник Астіон, син місцевого градоначальника. У тривалій бесіді святий Єпіктет просвітив Астіона, посіяв у душі юнака Слово Боже, розповівши йому про Істинного Бога, про велику цінність безсмертної людської душі і про нікчемність короткочасних земних насолод.

Увірувавши у Христа і прийнявши Святе Хрещення, блаженний юнак став старанно просити наставника піти разом з ним до будь-якої далекої країни, аби повністю присвятити своє життя Богові. Сівши на корабель, святі Єпіктет і Астіон поїхали до землі скіфів. Біля гирла річки Дунай вони оселилися недалеко від міста Алміріса серед слов’ян-язичників і проводили життя в подвигах посту й молитви.

Богоугодне життя пустельників не могло довго залишатися невідомим світу. До святих стали приходити люди, які страждали різними хворобами та котрі були одержимі злими духами, і отримували зцілення завдяки їхнім молитвам. Язичники теж стали просити допомоги у святих подвижників і, отримуючи полегшення у своїх стражданнях, наверталися до Христа.

У той час до міста Алміріс прибув начальник області Латроніан, і язичницькі жерці донесли на святих Єпіктета й Астіона, що вони чарами привертають людей до своєї віри. Святих схопили і стали допитувати.

Після тридцятиденного ув’язнення в темниці без їжі та води святі мученики Єпіктет і Астіон знову постали перед суддею Латроніаном, готові мужньо прийняти нові страждання за Христа. Їх засудили на усічення мечем († 290).

Батьки святого мученика Астіона, Олександр і Маркеліна, прийняли Святе Хрещення від Євангела, єпископа міста Томи, який невдовзі також прийняв мученицьку кончину через усічення мечем.