Священномученик Єміліан Кірєєв

Місяця грудня на 13-й день

Священномученик Єміліан Олексійович Кірєєв народився 1903 року в селі Великі Кузьминки Ардатовського повіту Тамбовської губернії в бідній селянській родині. З дитинства хлопчик прагнув до Бога і мріяв стати священиком. У 18 років він одружився, а 1928 року пішов у місто Алатир (Чувашія) і влаштувався в храм псаломщиком. У 1932 році його висвятили на диякона, а трохи пізніше – на священика до храму в селі Любимівка Порецького району. Але згодом був переведений до храму в ім’я первомученика архідиякона Стефана на околиці Алатиря. Він був ревним і велелюбним батюшкою, убогим і дивнолюбним.

Незабаром отця Ємеляна в районному відділенні НКВС різними шляхами намагалися змусити відмовитися від священства, але безрезультатно.

У 1940 році від батюшки зажадали сплати податку, який виплатити було майже неможливо. Священики звернулися до парафіян із проханням про допомогу, і ті зібрали необхідну суму. Отця Ємеляна звинуватили в примусі до збору коштів і засудили до 6 місяців виправно-трудових робіт. Після відбуття терміну він повернувся на колишнє місце.

Наприкінці січня 1941 року знову прийшло сповіщення про необхідність сплатити податок за 1940 рік і аванс за 1941 рік. Отець Ємелян сказав про це: “Так і так нас посадять у в’язницю, то нехай мене візьмуть з вівтаря, від престолу, але я буду служити до кінця”.

Диякон храму, співробітник НКВС, написав до органів донесення, і 25 липня 1941 року отця Ємеляна заарештували та ув’язнили в тюрму в Алатирі. Звинуватили його в антирадянській і контрреволюційній діяльності та засудили до розстрілу. Стратили священика за річкою Сурою 26 грудня 1941 року і поховали в безвісній спільній могилі.

Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Руських 6 жовтня 2003 року визначенням Священного Синоду Руської Православної Церкви.