...
Грудень,  Житія святих

Священномученик Яків Шестаков, пресвітер

Місяця грудня на 10-й день

Яків Васильович Шестаков – священик, краєзнавець, письменник, видавець – народився 28 квітня 1858 року в селі Камасине у сім’ї священика. Яків Васильович закінчив Духовне училище та  Пермську Духовну семінарію по 1-му розряду. Шестаков був учителем і законовчителем.
У 1887 році Яків Васильович був висвячений у ієрея до церкви села Новотуринського (Токова), був законоучителем у місцевій школі. 1888 року отця Якова переведено до церкви села Хохлівка, викладав у Хохлівському Духовному училищі. З 29 серпня 1889 року служив у церкві Успіння Пресвятої Богородиці міста Чердинь, викладав у парафіяльному училищі. 24 травня 1891 року отця Якова переведено старшим священиком до церкви в ім’я святителя Миколи Чудотворця в селі Кудимкорському Солікамського повіту та призначено благочинним 3-го Солікамського округу. Поруч із 4 жовтня 1891 року він був законоучителем Кудимкорського 2-класного чоловічого училища. У 1891-1894 pp. отець Яків був спостерігачем комі-перм’яцьких церковноприходських шкіл і місіонером по Солікамському повіту. У 1894-1898 р.р. був членом Пермської комісії Уральського товариства любителів природознавства (нині Пермський крайовий музей). 1898 року священика звільнено від обов’язків благочинного, а 27 вересня 1899 року отець Яків Шестаков вийшов за штат. З 1899 року він жив у Пермі, викладав у Пермській Духовній семінарії, перебував членом Пермської вченої архівної комісії, збирав кошти на створення церков та монастирів, незвичайних будинків, притулків. З його ім’ям пов’язано будівництво церков при Кутимському заводі Чердинського повіту, в селі Мілюхіна Солікамського повіту та ін., заснування дивного будинку в селі Токової, створення двох жіночих монастирів у Пермській єпархії.
Отець Яків організував комісію з перекладу книг комі-перм’яцькою мовою, клопотав про відкриття в селах Юксіївському та Кудимкорському складів для книг, перекладав богослужбову, навчальну та художню літературу. На початку 1900-х років він організував видавництво «Кама» спочатку у Сарапулі, потім у Москві. Видав батько Яків книги з історії та краєзнавства Пермської, Єкатеринбурзької, Вятської єпархій, публікував матеріали з історії місцевих церков та монастирів у вигляді путівників, довідників та адрес-календарів. Отець Яків Шестаков видав комі-перм’яцькою мовою абетку, Літургію Іоанна Златоуста, Закон Божий, а також займався виданням брошур, листівок, плакатів на релігійні, краєзнавчі, санітарно-гігієнічні теми. Священик також писав статті для журналів.
На початку ХХ століття отець Яків вперше звернув увагу громадськості на проблему збереження культурної спадщини Прикам’я та пам’яток церковної старовини. Для цього він запропонував створити Пермський єпархіальний церковно-археологічний комітет й у 1909 року видав проект статуту. Пермське церковно-археологічне товариство було організовано 17 жовтня 1912 року, але в цей час отець Яків вже постійно жив у Санкт-Петербурзі (з 1909 року), формально залишаючись заштатним священиком церкви Кудимкорського. У 1909-1913 pp. він працював у цензурному комітеті Святішого Синоду.
Батько Яків Шестаков багато подорожував російськими містами, зустрічався з відомими людьми, збирав факти та описував події, очевидцем яких був. Ці записи та враження стали матеріалом для його спогадів «Літопис отця Якова Компінського». Крім того, священик був прототипом героя романів М. А. Осоргіна “Свідок історії”, “Книга про кінці” та нарису “Батько Яків”.
Неодноразово батько Яків відвідував Солікамськ, співпрацював із краєзнавчим відділом Педагогічного музею, на замовлення відділу написав «Історичний путівник по Солікамську» (1917). У грудні 1918 року в Солікамську священика було заарештовано червоноармійцями. Його вивезли за 10 верст від села Хохлівка Оханського повіту, розстріляли. Збереглися свідчення, що його поховали на Хохловському цвинтарі.

Знайшли помилку