Священномученик Яків Гусєв

Місяця грудня на 13-й день

Священномученик Яків Іванович Гусєв народився 1887 року в селі Дівєєво Ардатовського повіту Нижегородської губернії в сім’ї священика. Закінчив Нижегородську духовну семінарію. У 1911 році був висвячений на священика до церкви села Худошина Ардатовського повіту. У 1914 році призначений священиком до Микільської церкви села Єлізар’єва того ж повіту.

Отець Яків був товариським і доступним для своїх парафіян. Служив побожно, молитовно, сповідував з увагою. У своїх проповідях він бував небагатослівний, але його мова доходила до серця кожного, хто стояв у церкві. Батюшка простими словами пояснював заповіді Божі, закликав дотримуватися їх, заблукалих і недбалих вмовляв невтомно трудитися для своїх сімей і за все дякувати Богові.

Отця Якова постійно утискала радянська влада. Священика звинувачували у протидії встановленню радіо в селі, в “антирадянській агітації серед відсталої частини населення”, у тому, що він нібито розвалював колгосп.

У 1930 році його заарештували й ув’язнили в тюрму міста Горького. Будинок священика було конфісковано. У 1931 році отець Яків був знову заарештований і “розкуркулений”.

У 1935 році влада хотіла закрити храм. Парафіяни стали збирати підписи проти закриття церкви. Отця Якова заарештували за звинуваченням в організації серед колгоспників підписки “за невіддачу церкви під зерносховище”, але незабаром відпустили.

20 листопада 1937 року отця Якова заарештували в храмі за звинуваченням в “антирадянській діяльності” і ув’язнили у в’язниці міста Арзамаса. Винним себе він не визнав, проявивши на допитах мужність і пастирську гідність. 2 грудня 1937 року Особлива трійка УНКВС по Горьковській області засудила священномученика до розстрілу. Отця Якова розстріляно 26 грудня 1937 року в Горькому і поховано в безвісній могилі.

Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Руських 30 липня 2003 року визначенням Священного Синоду Руської Православної Церкви.