Священномученик Віктор Добронравов

Місяця грудня на 15-й день

Священномученик Віктор Михайлович Добронравов народився 1889 року в Кишиневі в сім’ї священика. Його сліпа з дитинства сестра була зцілена святим Іоанном Кронштадтським, що сильно зміцнило віру юнака. Він закінчив духовну семінарію та економічний факультет Петроградського Політехнічного інституту. Таємно виїхав до Москви, щоб стати ченцем, але отримав благословення митрополита на священство.

У 1914 році Віктор Михайлович був висвячений у сан диякона до Спасо-Колтовської церкви в Петрограді, а за рік – у сан ієрея. У 1918 році він близько місяця провів в ув’язненні. З 1919 року отець Вікторин був зведений у сан протоієрея і призначений настоятелем домової церкви святителя Миколая Чудотворця в будинку для літніх людей у Петрограді.

У 1930 році отець Вікторин був заарештований і поміщений в Арсенальну в’язницю. Його звинуватили в участі в контрреволюційній монархічній церковній організації і засудили до 10 років у виправно-трудовому таборі. До відправки в табір отець Вікторин півтора року просидів в одиночній камері. Шість років він провів у Белбалттаборі, де навчився на фельдшера, потім його перевели до Сиблагу, звідки достроково звільнили 1937 року. До Ленінграда отець Вікторин не повернувся. Він поїхав у Новгородську область, де влаштувався на роботу в дитячий будинок помічником лікаря. Жив на хуторі Гніздишко Окуловського району Новгородської області. Служив таємно.

6 серпня 1937 року отець Вікторин знову був заарештований за звинуваченням у контрреволюційній діяльності. Під час обшуку в нього в кишені знайшли Євангеліє, що посилило “провину”. Трійка при НКВС засудила його до розстрілу. Протоієрея Вікторина Добронравова стратили 28 грудня 1937 року у в’язниці міста Боровичі.

Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Руських 25 березня 2004 року постановою Священного Синоду Руської Православної Церкви.