Священномученик Василій Соколов, диякон

Місяця березня на 20-й день.

Священномученик Василь народився 1879 року в селі Сабурове Сергієвської волості Дмитрівського повіту Московської губернії в сім’ї диякона Миколи Соколова. В 1896 Василь Миколайович закінчив духовне училище і став служити псаломщиком в Успенському соборі міста Дмитрова. У 1920 році він був висвячений у диякона до цього собору. 1926 року диякон Василь був нагороджений подвійним орарем, 1927-го – зведений у сан протодиякона. З 1932 року він став служити у Казанському храмі у селі Підлипиччя Дмитрівського району.
24 листопада 1937 року слідчі допитали свідків, які показали, що протодиякон Василь говорив: «Невже конституція не для Церкви? Попри все, більшовики закривають храми, влаштовують гоніння на віруючих. І коли тільки нас Господь позбавить цих більшовиків?! Адже вже живемо тихіше за воду, нижче трави, а все-таки нам не дають жити спокійно. Скоріше прийшов би кінець радянської влади». Також він ніби говорив: «Я на виборні збори піду, тільки якщо накаже громадянська влада, а так нізащо не піду, та й ходити нам туди нема чого – все одно нас не оберуть»

27 листопада протодиякон Василь був заарештований, ув’язнений до Таганської в’язниці в Москві і допитаний.
– Наслідком встановлено, що ви серед населення провадите антирадянську діяльність, використовуючи релігійні забобони. Дайте свідчення з цього питання, – зажадав слідчий.
– Антирадянської діяльності серед населення я не вів, і я це заперечую, – сказав протодиякон.
– Чи визнаєте себе винним у тому, що серед населення ведете антирадянську діяльність?
– Винним себе не визнаю.
Того ж дня слідство було закінчено, і 2 грудня 1937 року трійка НКВС засудила протодиякона до десяти років ув’язнення у виправно-трудовому таборі. Протодіакон Василь Соколов помер у таборі 2 квітня 1938 року і був похований у невідомій могилі.