Священномученик Василій Смирнов, пресвітер p1ec35sor21m1s187r1i2nnbn1scf3
Житія святих,  Червень

Священномученик Василій Смирнов, пресвітер

Місяця червня на 18-й день

Священномученик Василь народився 29 березня 1870 року в селі Казанському Богородського повіту Московської губернії в сім’ї священика Павла Смирнова. У 1890 році Василь закінчив Московську Духовну семінарію і був направлений учителем до Спасської церковно-парафіяльної школи графа Орлова-Давидова в Бронницькому повіті.
З 1892 року Василь став служити псаломщиком у Миколо-Заяїцькому храмі в Москві. Від дня заснування 1 жовтня 1901 року Миколо-Заяїцької церковно-парафіяльної школи він викладав у ній Закон Божий, одночасно він був закономірним учителем у кількох церковно-парафіяльних школах, причому в більшості з них викладав безоплатно. 11 березня 1907 року його висвятили на диякона, а 28 грудня 1914 року – на священика до цього храму. 21 травня 1921 року отець Василь був нагороджений камилавкою, 11 травня 1924 року – наперсним хрестом, 25 березня 1927 року – возведений у сан протоієрея. У 1929 році він був призначений настоятелем Миколо-Заяїцького храму і служив у ньому до його закриття в 1933 році. З 1933 року і до арешту він служив у храмі на честь ікони Божої Матері “Знамення” в селі Знаменському Кунцевського району Московської області.
16 березня 1938 року сусідка священика на вимогу співробітника НКВС дала проти нього свідчення, сказавши, що той звершував треби у себе на квартирі, а також говорив, що радянська влада влаштовує гоніння на релігію й заарештовує православних, і переконував жінок, які зібралися в нього на квартирі, що треба триматися віри в Бога, що радянська влада проіснувати довго не може, оскільки більшовики насильно взяли владу.
21 березня заступник начальника Московського управління НКВС майор Семенов підписав довідку на арешт священика. Наступного дня отець Василь був заарештований і ув’язнений у Таганській в’язниці в Москві. І відразу ж почалися допити. Слідчий запитав священика, чи приходили до нього особи з громадськості для підписки на державну позику. Отець Василь відповів, що приходили, але через важке матеріальне становище він ніколи на позику не підписувався. Слідчий запитав, чи правда, що він казав: “Газети пишуть, що всього багато, – все це брехня, багато тільки для комуністів, а робітники цілий день стоять у чергах, а як запізнився, так звільняють”? Священик відповів, що, справді, він говорив, що раніше, за старих часів, краще жилося, “ніяких черг не було, а тепер при радянській владі скрізь і всюди створюються черги, і робітникові важко дістати для себе продуктів, а більшовики тільки кажуть – усього багато, а насправді нічого немає”.
10 травня слідчий провів очну ставку між отцем Василем і псевдосвідком, якого священик майже не знав, про що й заявив слідчому і сказав: “Записані факти контрреволюційної агітації та показання на очній ставці… повністю спростовую і себе винним… не визнаю”.
7 червня 1938 року трійка НКВС засудила отця Василя до розстрілу. Протоієрея Василя Смирнова було розстріляно 1 липня 1938 року, його поховали в загальній невідомій могилі на полігоні Бутово під Москвою.