Священномученик Василій Протопопов, пресвітер

Місяця червня на 25-й день

Священномученик Василь народився 1886 року в селі Ізвольському Юхновського повіту Смоленської губернії в сім’ї псаломщика Сергія Протопопова. Закінчивши Смоленську Духовну семінарію, Василь Сергійович працював учителем у школі в селі Торбєєво Сичевського повіту. У 1915 році він був висвячений на священика до храму Покрови Пресвятої Богородиці в селі Новопокров Гжатського повіту Смоленської губернії.
У 1920-х роках отець Василь був відданий під суд за те, що звернувся до парафіян із проханням про допомогу у виплаті податків за користування храмом, і засуджений до двохсот рублів штрафу. У 1931 році його заарештували за звинуваченням у несплаті податків і засудили до восьми місяців виправно-трудових робіт. Священик подав скаргу на неправильний вирок, суд його виправдав, і він повернувся до служіння в храмі.
Настав 1937 рік; доля більшості священиків того часу не оминула і отця Василя. 20 листопада 1937 року завідувач хати-читальні в сусідньому з Новопокровом селі Остриці відправив у районний відділ НКВС заяву, просячи “вжити заходів до служителя церковного культу Новопокровської церкви Василя Сергійовича Протопопова, бо в бесіді… у вересні 1937 року висловлював контрреволюційні погляди з приводу закриття Острицької церкви… Мені неодноразово доводилося чути від школярів і молоді Острицької сільради… що піп їх зупиняє і вмовляє ходити в церкву молитися Богу, а хату-читальню називає антихристовим збіговиськом”.
Наступного дня слідчий допитав виконроба-комсомольця, який сказав: “Василь Сергійович Протопопов, зважаючи на те, що у нас закрито в селі Остриці церкву, взяв у свою парафію і нашу Острицьку сільраду, а також раз у раз ходить селами та веде контрреволюційну агітацію, щоб ходили до церкви й молилися Богу. Про це мені неодноразово доводилося чути від молоді та від школярів, які приходили до хати-читальні, які мені, як завідувачу хати-читальні, заявляли: “Ось ми йшли до хати-читальні, і з нами зустрівся піп Новопокровської церкви… і каже нам: “Куди ви, хлопці, йдете?” А коли йому сказали, що йдемо до хати-читальні, то після цього Протопопов, як мені передавали школярі, говорив: “Ви ще немовлята, не ходіть в антихристове збіговисько, не треба вам грішити. Вам треба вчитися Божественних молитов. Вам треба ходити до церкви, молитися Богу…” Крім цього, Протопопов узяв під свій вплив учительку, яка має вищу освіту… і вона нині кинула працювати в школі… і регулярно відвідує Новопокровську церкву, де співає як півча”.
У довідці на арешт священика співробітники НКВС написали: “Останнім часом Протопопов проявляє особливу активність серед вірян. За його пропозицією в селищах проводяться таємні збіговиська вірян зі збору коштів на прикрашання храму, на ремонт церкви і збір продуктів для нього”.
24 листопада 1937 року отця Василя заарештували, ув’язнили в Таганській в’язниці в Москві та через кілька днів допитали.
– Слідством встановлено, що ви серед населення вели антирадянську діяльність, поширювали контрреволюційний наклеп проти радянської влади. Ви підтверджуєте ці дані слідства? – запитав його слідчий.
– Антирадянської діяльності та наклепу проти радянської влади я не висловлював. Це неправдиві дані, – відповів священик.
5 грудня 1937 року трійка НКВС засудила отця Василя до десяти років ув’язнення у виправно-трудовому таборі. Священик Василь Протопопов помер у Темниківському таборі в Мордовії 8 липня 1940 року і був похований у безвісній могилі.