Священномученик Василій Протопопов пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця червня на 25-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Священномученик Василій народився 1886 року в селі Ізвольському Юхновського повіту Смоленської губернії в сім’ї псаломщика Сергія Протопопова. Закінчивши Смоленську духовну семінарію, Василій Сергійович працював учителем у школі села Торбєєво Сичевського повіту. У 1915 році він був висвячений на священника до храму Покрови Пресвятої Богородиці в селі Новопокров Гжатського повіту Смоленської губернії.

У 1920-х роках отець Василій був відданий під суд за те, що звернувся до парафіян з проханням про допомогу у виплаті податків за користування храмом, і засуджений на двісті рублів штрафу. 1931 року його заарештували за звинуваченням у несплаті податків і засудили на вісім місяців виправно-трудових робіт. Священник подав скаргу на неправильний вирок, суд його виправдав, і він повернувся до служіння в храмі.

Настав 1937 рік, і доля більшості священників того часу не оминула й отця Василія. 20 листопада 1937 року завідувач хати-читальні в сусідньому з Новопокровом селі Остриці відправив до районного відділу НКВС заяву, просячи «вжити заходів до служителя церковного культу Новопокровської церкви Василія Сергійовича Протопопова, бо в бесіді… у вересні 1937 року висловлював контрреволюційні погляди з приводу закриття Острицької церкви… Мені неодноразово доводилося чути від школярів і молоді Острицької сільради… що піп їх зупиняє і вмовляє ходити в церкву молитися Богу, а хату-читальню називає антихристовим збіговиськом».

Наступного дня слідчий допитав виконроба-комсомольця, який сказав: «Василій Сергійович Протопопов, зважаючи на те, що у нас закрито в селі Остриці церкву, взяв до своєї парафії і нашу Острицьку сільраду, а також раз у раз ходить селами та веде контрреволюційну агітацію, щоб ходили до церкви й молилися Богу. Про це мені неодноразово доводилося чути від молоді та від школярів, які приходили до хати-читальні, котрі мені, як завідувачу хати-читальні, заявляли: “Ось ми йшли до хати-читальні, і з нами зустрівся піп Новопокровської церкви… і каже нам: “Куди ви, хлопці, йдете?” А коли йому сказали, що йдемо до хати-читальні, то після цього Протопопов, як мені передавали школярі, говорив: “Ви ще немовлята, не ходіть до антихристового збіговиська, не треба вам грішити. Вам треба вчитися Божественних молитов. Вам треба ходити до церкви, молитися Богу…” Крім цього, Протопопов узяв під свій вплив учительку, яка має вищу освіту… і вона нині кинула працювати в школі… і регулярно відвідує Новопокровську церкву, де співає як півча».

У довідці на арешт священника співробітники НКВС написали: “Останнім часом Протопопов проявляє особливу активність серед вірян. За його пропозицією в селищах проводяться таємні збіговиська вірян зі збору коштів на прикрашання храму, на ремонт церкви і збір продуктів для нього”.

24 листопада 1937 року отця Василя заарештували, ув’язнили в Таганській в’язниці в Москві та через кілька днів допитали.

— Слідством встановлено, що ви серед населення вели антирадянську діяльність, поширювали контрреволюційний наклеп проти радянської влади. Ви підтверджуєте ці дані слідства? — запитав його слідчий.

— Антирадянської діяльності та наклепу проти радянської влади я не висловлював. Це неправдиві дані, — відповів священник.

5 грудня 1937 року трійка НКВС засудила отця Василія на десять років ув’язнення у виправно-трудовому таборі. Священник Василій Протопопов помер у Темниківському таборі в Мордовії 8 липня 1940 року і був похований у безвісній могилі.