Священномученик Валентин, єпископ Інтерамський (Італійський), три учня його мученики Прокул, Ефів і Аполлоній і праведний Авундій

Місяця липня на 30-й день

Святий Валентин був єпископом міста Інтерамни в Умбрії (Італія). Він сподобився від Бога дару лікувати хвороби, закликаючи ім’я Господа Ісуса Христа. За правління імператора Авреліана (270-275 рр.) троє юнаків, Прокул, Ефів і Аполлоній, прийшли з Афін до Риму для вивчення наук і оселилися в будинку свого наставника Кратона. Син Кратона, Хоримон, пошкодив собі спину, яка зігнулася так, що юнак не міг випрямитися. Три роки він звертався до різних лікарів, але безрезультатно. Нарешті Кратон запросив єпископа Валентина помолитися за його хворого сина.

Прийшовши до Риму, святитель зачинився з юнаком у кімнаті і старанно молився всю ніч. Наступного ранку юнак вийшов з кімнати абсолютно здоровим. Звістка про це диво поширилася в Римі, і багато хто почав навертатися до християнської віри, зокрема й син градоначальника на ім’я Авундій. Градоначальник, язичник-фанатик, весь свій гнів звернув на святителя Валентина. Валентина стали примушувати зректися віри і поклонитися ідолам. Не домігшись успіху, вони кинули його у в’язницю. Тут його стали відвідувати учні Кратона, які прийняли християнство. Але незабаром святому Валентину відсікли голову. Після нього постраждали також і учні Кратона: Прокул, Ефів і Аполлоній – за поширення християнської віри. Авундій поховав їх при гробі священномученика Валентина.