Священномученик Тимофій Петропавловський, пресвітер

 

Місяця червня на 30-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / місяця травня на 21-й день — Собор Уфимських святих

Священномученик Тимофій — Тимофій Олександрович Петропавловський — був висвячений на священника в 1913 році і призначений служити у храмі на честь Різдва Богородиці в селі Золотоношки Стерлітамакського повіту Уфимської губернії.

30 червня 1918 року він відслужив Літургію, а потім молебень апостолу Тимофію і мучениці Софії з акафістом. Читаючи Євангеліє, приурочене до читань мученикам, він з якимось особливим почуттям, котре привернуло до себе увагу багатьох із тих, хто молився, прочитав слова Господа: «не бійтесь тих, що вбивають тіло…» (Мф. 10:28), сприйнявши їх у той момент як напуття й укріплення для себе самого в прийдешніх стражданнях.

Цього дня до села Золотоношки прибув загін червоногвардійців на чолі з уродженцем цього села на прізвище Гарбуз, і з собою вони привели кількох полонених ними жителів сусіднього села. Частина місцевих жителів зустріла загін з хлібом-сіллю, дехто навіть став на коліна, сподіваючись умилостивити цим жорстоких карателів, адже мешканці села незадовго до цього послали дружню делегацію до військ чехословаків, які протистояли тоді більшовикам. Отець Тимофій же не пішов зустрічати загін червоногвардійців і не дозволив дружині принижуватися перед карателями.

За годину після прибуття червоногвардійців у село священник віч-на-віч зіткнувся з Гарбузом, який одразу ж йому оголосив, що він його заарештовує і засуджує на повішення. Готовий до мученицького кінця, священник попросив, щоб повішення було замінено розстрілом. Каратель погодився, і отця Тимофія поставили до стіни комори й розстріляли, а разом з ним розстріляли заарештованих раніше в сусідньому селі чотирьох чоловіків і жінку.

Урочистий похорон карателі заборонили влаштовувати і навіть дружині священника не дозволили проводити тіло з гробом на кладовище. Поховання пастиря-мученика і всіх з ним убитих звершив ієромонах Олексіївського монастиря.