Священномученик Тимофій Петропавлівський, пресвітер

Місяця червня на 30-й день

Священномученик Тимофій – Тимофій Олександрович Петропавлівський – був висвячений на священика 1913 року до храму на честь Різдва Богородиці в селі Золотоношки Стерлитамакського повіту Уфімської губернії.
30 червня 1918 року він відслужив літургію, а потім молебень апостолу Тимофію і мучениці Софії з акафістом. Читаючи Євангеліє, приурочене до читань мученикам, він з якимось особливим почуттям, яке привернуло до себе увагу багатьох, хто молився, прочитав слова Господа: “не бійтеся тих, хто вбиває тіло…”, сприйнявши їх у той момент як напуття й укріплення для себе самого в прийдешніх стражданнях.
Цього дня в село Золотоношки прибув загін червоногвардійців на чолі з уродженцем цього села на прізвище Гарбуз і з ними кілька полонених ними жителів сусіднього села. Частина місцевих жителів зустріла загін із хлібом-сіллю, дехто, стоячи навіть навколішки, сподіваючись умилостивити цим жорстоких карателів, адже мешканці села незадовго до цього послали дружню делегацію до військ чехословаків, які протистояли тоді більшовикам. Отець Тимофій не пішов зустрічати загін червоногвардійців і не дозволив дружині принижуватися перед карателями.
За годину після прибуття червоногвардійців у село, він віч-на-віч зіткнувся з Гарбузом, який одразу ж йому оголосив, що він його заарештовує і засуджує до повішення. Готовий до мученицького кінця, священик попросив, щоб повішання було замінено розстрілом. Каратель погодився, і отця Тимофія поставили до стіни комори і розстріляли, а разом із ним розстріляли заарештованих раніше в сусідньому селі чотирьох чоловіків і жінку. Урочистий похорон карателі заборонили влаштовувати і навіть дружині священика не дозволили проводити тіло з труною на цвинтар. Поховання пастиря-мученика і всіх із ним убитих здійснив ієромонах Олексіївського монастиря.