Священномученик Стефан I Римський, папа Римський

Місяця серпня на 2-й день

Священномученик Стефан, папа Римський, постраждав 257 року за імператора Валеріана. Святитель Стефан, перебуваючи на престолі первосвятителя Римського (253-257), ревно боровся проти єресі Новата, який навчав, що не слід приймати тих, хто навертався з єретиків. Ховаючись під час гоніння на християн, святитель хрестив багатьох язичників, зокрема військового трибуна Немезія, який навернувся до Христа після того, як святитель зцілив його дочку Люциллу. Немезій, посвячений у сан диякона, і його дочка були усічені мечем. Їхній управитель Симфроній, приведений трибуном Олімпієм до храму Марса на катування, молитвою розтопив золотого ідола, після чого трибун із дружиною Екзуперією і сином Теодолом увірували і хрестилися. Усіх їх було спалено. Останки їх були поховані святим папою Стефаном.

Тоді ж було обезголовлено його 12 кліриків: Бон, Фавст, Мавр, Примітив, Калюмніоз, Іоанн, Екзуперанцій, Кирило, Феодор, Василь, Кастел, Гонорат і Тертуллін, навернений святим Стефаном. Нарешті сам святитель Стефан був приведений до імператора Валеріана, який засудив його на усічення мечем у храмі Марса. Але за молитвами святого більша частина храму зруйнувалася, а воїни розбіглися. Святитель сховався в катакомбах (усипальниці святої Люцини), де потім його вбили воїни, що прийшли, у той час, як він повчав християн.