Священномученик Сергій Феліцин

Місяця грудня на 2-й день

Священномученик Сергій Васильович Феліцин народився 1883 року в селі Воронове Подільського повіту Московської губернії в сім’ї священика. Закінчив духовне училище і три класи Московської духовної семінарії, служив псаломщиком у храмі села Бужарово Звенигородського повіту. 1907 року Сергія Васильовича перевели до Воскресенського храму села Сертякине Подільського повіту, де він і прослужив усе життя. Там він одружився, у сім’ї народилося восьмеро дітей.

У 1918 році Сергія Васильовича висвятили в сан диякона, у 1921 році – в сан ієрея. За ревне служіння отець Сергій був нагороджений набедреником і камилавкою. Батюшка був дуже добрим і чуйним пастирем.

Священика Сергія Феліцина заарештували в ніч на 27 листопада 1937 року і ув’язнили у в’язницю міста Серпухова. Звинуватили його в контрреволюційній діяльності, яка полягала в розмовах про те, що радянська влада і комуністи йдуть шляхом, викладеним у Священному Писанні. Винним себе батюшка не визнав, але, тим не менш, був засуджений до розстрілу, страчений 15 грудня 1937 року і похований у безвісній спільній могилі на підмосковному полігоні НКВС у Бутово.

Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Руських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.