Священномученик Серафим Василенко, протодиякон

Місяця вересня на 30-й день

Священномученик Серафим Вікторович Василенко народився 1905 року в місті Вітебську в багатодітній родині (12 дітей) начальника залізниці. Глибоко віруюча мати виховувала дітей у вірі та благочесті. Серафим, одинадцята дитина, названий був на честь преподобного Серафима Саровського. Після революції сім’я переїхала до Брянська. Серафим закінчив три класи гімназії і служив псаломщиком. У 1925 році його висвятили на диякона, він служив у храмі в ім’я преподобного Серафима Саровського селища Фокине (нині місто) Дятьківського району Брянської області.

У 1929 році отця Серафима судили за перебільшення у відомостях кількості вірян з метою перешкодити закриттю храму: переписуючи набіло списки парафіян, диякон записав двічі ім’я, якого не було в чернетці. Отець Серафим був оштрафований на 40 рублів.

У цей же час отець Серафим організовував збір пожертвувань для допомоги засланим і нужденним священикам, сім’ям заарештованих, люди його знали, парафіяни поважали і любили. З 1932 року він служив у Воскресенському храмі в Брянську, його звели в сан протодиякона.

З початку 1930-х років отець Серафим жив окремо від сім’ї, при храмі, турбуючись про безпеку рідних. У 1935 році повернувся з ув’язнення його старший брат, протоієрей Леонід, і вони жили разом.

28 серпня 1937 року отець Серафим був заарештований за звинуваченням у контрреволюційній діяльності та поміщений у Брянську в’язницю. Засуджено його до розстрілу з конфіскацією особистого майна, страчений 13 жовтня 1937 року.

Зарахований до лику новомучеників і сповідників Руських 16 липня 2005 року ухвалою Священного Синоду Руської Православної Церкви.