Житія святих,  Липень

Священномученик Петро Троїцький, диякон

Місяця липня на 15-й день

Священномученик Петро народився 9 червня 1897 року в місті Істрі (на той час Воскресенську) Звенигородського повіту Московської губернії в сім’ї псаломщика Івана Троїцького. Закінчивши навчання в семирічній школі, Петро влаштувався працювати на телеграф. З серпня 1918 по 1919 рік він служив у Червоній армії писарем. З 1919 по 1922 рік Петро Троїцький перебував у Польщі в полоні.
Після звільнення він повернувся в Істру, де працював на телеграфі. У 1925 році Петро Іванович залишив цивільну службу, став часто відвідувати храм і влаштувався служити псаломщиком, а в 1930 році його обрали старостою.
22 травня 1931 року разом з ієромонахом Василем (Красноковим) Петра Троїцького заарештували, помістили в Істринський арештантський будинок і 20 червня допитали. “Антирадянської агітації та агітації проти колгоспного будівництва я не вів. Винним себе не визнаю. Стикаючись із духовенством, я їхньої контрреволюційної діяльності ніколи не помічав. У 1930 році віряни посилали мене ходити в чайні і роз’яснювати сутність релігії та переконувати за віру в Бога. З цією метою в чайні я ходив”, – відповів на слідстві Петро Іванович.
Через тиждень слідчим як свідка було допитано бухгалтера Істринського відділу зв’язку, який показав: “Троїцький є найбільш реакційно налаштованим елементом по відношенню до радянської влади. Працюючи 6 років тому на пошті, завжди був ворожим до пролетарської революції, вважав Бога і релігію ідеалом любові, що зв’язує людство. Пішов зі служби на утримання церкви, ставши найзатятішим її активістом, аж до того, що став церковним старостою. Вів велику агітаційну роботу серед віруючих селян за боротьбу з тими, хто йде проти релігії. Особливо сильно проявляв себе в дні масового відвідування церкви під час постів, у дні говіння і на Великдень. Вів бесіди, доводив, що Бог був і є і що без релігії людство як без повітря існувати не може. Користувався всіма засобами і можливостями, щоб протидіяти антирелігійній роботі на селі. Пам’ятаю, коли 1930 року на загальноміських зборах постало питання про закриття в місті церкви, Троїцький оббігав усі навколишні села та сповістив про біду, що готується, вірян. Усі селяни як за набатним дзвоном прийшли до міста і домоглися зняття питання з порядку денного… Під час зустрічей і розмов із ним, коли його вмовляли кинути цю мерзенну справу, відповідав рішуче: помру в ім’я Христа і буду завжди агітувати проти всіх, хто проти Бога. Елемент реакційний, шкідливий, необхідна ізоляція”, – підсумував лжесвідок.
Оскільки слідством пред’явлене обвинувачення доведено не було, уповноважений по Істринському районному відділенню ОДПУ 1 вересня 1931 року справу через недоведеність припинив, ієромонах Василій (Красноков) і староста Петро Іванович Троїцький з-під варти були звільнені.
У 1933 році Петро Іванович був висвячений на диякона і служив у Вознесенському храмі в місті Істрі. У 1934 році його перевели в Троїцький храм села Троїцьке на Істрі. Влітку 1937 року почалися масові арешти священнослужителів і вірян. 7 листопада 1937 року було заарештовано священика Олександра Машкова, який разом із дияконом Петром служив у Троїцькому храмі. Під час допитів він обмовив себе, а також священика Іоанна Орлова, диякона Петра Троїцького і старосту храму Михайла Строєва в тому, що вони під його керівництвом організували контрреволюційну групу для боротьби з радянською владою. 18 листопада 1937 року Істринське районне відділення НКВС заарештувало диякона Петра. Того ж дня почалися допити.
– Вас заарештовано як учасника контрреволюційної групи. Дайте свідчення з цього питання.
– Учасником контрреволюційної групи я не є.
– Слідство пропонує вам бути правдивим і дати свідчення про вашу участь у контрреволюційній групі.
– Стверджую, що учасником контрреволюційної групи я не є.
– Чи знаєте ви нині заарештованого за лінією НКВС Машкова?
– Священика Троїцької церкви Олександра Машкова я знаю добре з початку 1937 року.
– Показаннями обвинуваченого Машкова ви викриваєтесь як учасник контрреволюційної групи. Дайте свідчення з цього питання.
– Стверджую, що я учасником контрреволюційної групи не є.
– Вам зачитують свідчення обвинуваченого Машкова, чи підтверджуєте ви це?
– Ці свідчення я заперечую.
– Чи визнаєте себе винним у пред’явленому вам обвинуваченні?
– У пред’явленому мені обвинуваченні винним себе не визнаю.
Після допитів в Істрі отця Петра перевели в Таганську в’язницю в Москві. 27 листопада 1937 року трійка НКВС засудила його до десяти років ув’язнення у виправно-трудовому таборі.
Диякон Петро Троїцький помер 28 липня 1938 року в Бамлазі та був похований у безвісній спільній могилі.

Знайшли помилку