Священномученик Петро Смородінцев пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця червня на 23-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / місяця січня на 29-й день — Собор Єкатеринбурзьких святих / у неділю, найближчу до 10 жовтня, — Собор святих Челябинської митрополії (перехідне)

Священномученик Петро — Петро Семенович Смородінцев — народився в 1866 році. Петро вступив до Пермської духовної семінарії, але в 1880 році вийшов із її першого класу. 1885 року він був призначений псаломщиком до храму на честь безсрібників Косми і Даміана в селі Юшковське Єкатеринбурзького повіту Пермської губернії, а 1899 року був висвячений на диякона до цього храму.

16 березня 1906 року диякона Петра було переведено до Вознесенської церкви у Верхньо-Уфалейському заводі Єкатеринбурзького повіту, а 12 квітня того ж року призначено дияконом до Свято-Троїцької церкви в селі Бруснятське того самого повіту. 1908 року він був рукопокладений на священника до храму Різдва Пресвятої Богородиці в селі Краснопілля Верхотурського повіту Пермської губернії.

Отець Петро був людиною, яка володіла великими практичними здібностями, і його тоді захопили ідеї полегшення селянської праці та благоустрою селянського побуту. Він побудував у селі Юшковське паровий млин, провів до хат електрику, обладнав ремонтну майстерню, і в підсумку село перетворилося майже на автономний промислово-сільськогосподарський комплекс, де селяни самі забезпечували себе ледве не всім необхідним. Отця Петра також цікавили питання матеріальної незалежності селян, тож він поклав початок місцевому кооперативному руху та створив кредитне товариство, ставши його головою.

Безліч обов’язків у господарській площині стали врешті-решт цілком поглинати його час, це ставало несумісне з пастирським служінням, і 1917 року він вийшов за штат. Однак залишення служби Божої його не влаштувало, і 1918 року, незадовго до свята Трійці, отця Петра на його прохання призначили до храму Іоанна Предтечі в село Кочневське. Він відслужив тут у саме свято і в Духів день, а потім вирушив додому до села Юшківське, де жили його рідні, щоб передати всі справи за своїми мирськими, господарськими посадами.

Приїхавши додому, він тільки-но встиг випити склянку чаю, як червоногвардійці, котрі прийшли за ним, заарештували його і відправили до селища Каслі. Прощаючись з рідними, він усіх благословив і сказав: «Живіть з Богом, а мені вже не бачитися з вами!» Присутня сестра священника хотіла було заперечити, але отець Петро впевнено підтвердив, що бачаться вони востаннє.

Після приїзду до Каслій більшовики засудили отця Петра на розстріл, і його разом із протоієреєм Олександром Миропольським відвезли за п’ятнадцять верст від Каслій та поблизу річки Гіркої, 23 червня 1918 року, розстріляли. Згодом, під час приходу білих його впізнали лише за підрясником: голова його була розбита на черепки сокирою або кайлом, а на тілі було виявлено дві вогнепальні рани.

Священника Петра Смородінцева поховали в Каслях поруч з Успенським храмом разом з убитими протоієреєм Олександром Миропольським і священником Петром Бєляєвим.