Священномученик Павло Успенський, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 17-й день / 22-й день (Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської) / травня на 23-й день (Собор Ростово-Ярославських святих)

Священномученик Павло (Павло Микитович Успенський) народився 21 січня 1874 року в селі Романово Переславського повіту Володимирської губернії в сім’ї священника Никити Успенського. Закінчивши Володимирську духовну семінарію, він повернувся до рідного села і став прислуговувати вівтарником у храмі, де його батько був настоятелем. 22 травня 1897 року Павла Микитовича було висвячено до цього храму священником. Згодом, уже за часів гонінь на Церкву, його перевели служити до храму в селі Вашка Петровського району, а з 30 вересня 1936 року він почав служити в храмі в селі Соломідино Переславського району.
Отець Павло був ще на волі, коли трійка НКВС 14 жовтня 1937 року засудила його до восьми років ув’язнення у виправно-трудовому таборі. 17 жовтня 1937 року священник був заарештований і наступного дня допитаний.
19 жовтня було допитано члена церковної ради, який підписав протокол зі свідченнями, підказаними слідчим: “Я чув двічі, що піп Успенський 1937 року в церкві на великі свята за великого зібрання вірян говорив проповіді, у яких закликав християн боротися з радянською владою, тому що радянська влада беззаконно пригноблює релігію й духовенство, насильно закриває храми та ув’язнює абсолютно невинних християн. Успенський говорив, що колгоспи, організовані комуністами, є ознака розорення селян, причому Успенський завжди водночас наводив приклади помилок колгоспних керівників і завжди наголошував на тому, що настав антихристиянський час, який перемутить селян, а тому треба негайно ж покаятися перед Богом і виходити з колгоспів”.
Священника Павла Успенського було засуджено до восьми років ув’язнення в концтабір. Він помер через три з половиною місяці після винесення вироку, 30 січня 1938 року, і його поховали в невідомій могилі.