Священномученик Павло Добромислов

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 20-й день / 22-й день — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / червня на 10-й день — Собор Рязанських святих / листопада на 27-й день — Собор новомучеників і сповідників Радонезьких

Священномученик Павло Миколайович Добромислов народився 1877 року в селі Поляни Рязанської губернії в сім’ї священника. Закінчив духовне училище, духовну семінарію і Московську духовну академію. У 1901 році Павло Миколайович одружився, згодом у родині народилося шестеро дітей. Того ж року він був висвячений на священника до Старо-Ямської Миколаївської церкви в місті Рязані. Отець Павло поєднував служіння біля вівтаря з організаційною та викладацькою діяльністю. У 1914 році він був переведений до Скорбященської церкву в Рязанській богадільні.

У 1918 році отець Павло був заарештований як священнослужитель, що користується великим авторитетом, і деякий час провів у в’язниці. У 1923 році отець Павло був направлений до Благовіщенської церкви в Рязані та возведений у сан протоієрея. У 1924 році батюшка був призначений на посаду Рязанського повітового благочинного. Йому довелося докласти багато зусиль для боротьби з обновленцями.

Протягом жовтня 1925 року влада заарештовувала рязанське духовенство, був заарештований і протоієрей Павло Добромислов. Його звинуватили в контрреволюційній діяльності, поставивши за провину участь у справах єпархіальної канцелярії, розповсюдження єпархіального часопису “Циркуляри” і створення релігійної бібліотеки, та засудили до 3 років ув’язнення в концтабір. Відбував строк батюшка на Соловках. Повернувшись із ув’язнення, отець Павло служив у різних храмах Рязанської єпархії. У 1930 році його знову заарештували за звинуваченням у зберіганні дрібної розмінної монети і засудили до 3 років заслання в Семипалатинськ (Казахстан). Після закінчення заслання отець Павло служив у Благовіщенському храмі міста Рязань. У 1935 році частина причту цього храму перейшла до обновленців, а отець Павло був переведений до Казанського храму в селі Солотча й призначений його настоятелем.

26 березня 1938 року протоієрея Павла знову заарештували за свої проповіді, які нібито містять антирадянську і контрреволюційну агітацію, і засудили до 8 років ув’язнення у виправно-трудовий табір. Батюшку відправили до Чур-Нуринського відділення Карагандинського табору, де він помер 2 лютого 1940 року і був похований у безвісній могилі.

Причислений до лику святих новомучеників і сповідників Руських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.