Священномученик Олексій(Великосільський) пресвітер

Місяця серпня на 17-й день

Олексій Олександрович Великосільський народився в сім’ї священнослужителя в 1865 р. Після закінчення в 1888 р. Ярославської Духовної Семінарії служив псаломщиком, учителем і законоучителем місцевої церковно-парафіяльної школи при церкві Походження Чесних древ Животворного Хреста Господнього села Красного на Шексне Мологського повіту Ярославской губернии (затоплено під час створення Рибинського водосховища). Олексій Олександрович одружився з Зінаїдою Арсеніївною 1870 р. н. і 9 червня 1891 р. був висвячений на священика до церкви Смоленської ікони Божої Матері села Микільське-на-Тропі Рибинського повіту. Виконував обов’язки завідувача та законовчителя Оболтинської школи грамоти.

У квітні 1903 року згідно з проханням переміщений до Спаської церкви села Івашеве Ростовського повіту (нині — Іллінського району Іванівської області), викладав Закон Божий в Івашівському та Чанніковському земських училищах. Був викладачем церковних співів в Івашівській школі.

12 листопада 1912 р. архієпископом Ярославським і Ростовським Тихоном (Бєлавіним), майбутнім Патріархом, переведений до церкви Смоленської Ікони Божої Матері села Дієво-Городище Ярославського повіту, а потім призначений настоятелем Троїцької церкви того ж села.

У 1918 р. у ході Ярославського заколоту загін білогвардійців зайняв село Диво-Городище, розташоване на кордоні Ярославської та Костромської губерній. 10 червня червоні взяли штурмом село та заарештували близько ста його мешканців, у тому числі й отця Олексія Великосільського, настоятеля Троїцького храму, на дзвіниці якого виявили кулемет. Більшовики прийняли батюшку білогвардійцем і 30 серпня 1918 р. розстріляли у Костромі.

Священномученик Олексій прославлений до лику святих новомучеників і сповідників Російських Архієрейським Собором Російської Православної Церкви 13-16 серпня 2000 р. Визначення Священного Синоду від 26 грудня 2001 р.