Священномученик Олексій Великосельський, пресвітер

Місяця серпня на 17-й день

Олексій Олександрович Великосельський народився в сім’ї священнослужителя 1865 р. Після закінчення 1888 р. Ярославської Духовної Семінарії служив псаломщиком, учителем і закономірним учителем місцевої церковно-парафіяльної школи при церкві Походження Чесних древ Животворящого хреста Господнього села Красного на Шексні Мологського повіту Ярославської губернії (затоплене при створенні Рибінського водосховища). Олексій Олександрович одружився із Зінаїдою Арсеніївною 1870 р. н. і 9 червня 1891 р. був висвячений на священика до церкви Смоленської ікони Божої Матері села Микільське-на-Тропе Рибинського повіту. Виконував обов’язки завідувача і законовчителя Оболтинської школи грамоти.

У квітні 1903 року, згідно з проханням, переміщений до Спаської церкви села Івашеве Ростовського повіту (нині – Іллінського району Іванівської області), викладав Закон Божий в Івашевському і Чанниковському земських училищах. Був викладачем церковного співу в Івашівській школі.

12 листопада 1912 р. архієпископом Ярославським і Ростовським Тихоном (Бєлавіним), майбутнім Патріархом, переведений до церкви Смоленської Ікони Божої Матері села Дієво-Городище Ярославського повіту, а потім призначений настоятелем Троїцької церкви того ж села.

У 1918 р. під час Ярославського заколоту загін білогвардійців зайняв село Диво-Городище, розташоване на кордоні Ярославської та Костромської губерній. 10 червня червоні взяли штурмом село і заарештували близько ста його жителів, зокрема й отця Олексія Великосільського, настоятеля Троїцького храму, на дзвіниці якого виявили кулемет. Більшовики вважали батюшку білогвардійцем і 30 серпня 1918 р. розстріляли в Костромі.

Відомості про розстріл надійшли до Комісії з гонінь на РПЦ при Священному Соборі 1917-1918 рр. від членів Ярославської Єпархіальної ради.

Священномученика Олексія прославлено в лику святих новомучеників і сповідників Російських Архієрейським Собором Руської Православної Церкви 13-16 серпня 2000 р. Визначення Священного Синоду від 26 грудня 2001 р.